Книга «Тотальна автоматизація. Як комп’ютерні алгоритми змінюють світ»

Комплексна картина, як новітні технології змінюють бізнес-процеси, суспільні відносини і навіть креативну сферу по всьому світу.

Тематика

Технології, бізнес

Про книжку

Комп’ютерні алгоритми глибоко проникли в усі сфери нашого життя. Вони створюють дивовижні музичні симфонії, аналізують юридичні документи, пишуть новини та керують автомобілями. Їхнє поширення одночасно лякає та... вселяє надію. Чи може комп’ютер передбачати потенційний музичний хіт? Чи замінять алгоритми поетів і режисерів? Чи зможуть узяти під контроль усю медичну галузь? І яку роль спроможні відігравати в політиці?

Для кого видання

Книжка для широкого кола читачів, усіх, хто цікавиться розвитком сучасних технологій та їхнім впливом на суспільні процеси.

Чому ця книжка

Журналіст Крістофер Стайнер починає свою мандрівку з Волл-стрит, де гіки-айтішники замінюють зграї «зубастих» брокерів, і сфера за сферою описує зміни, спричинені тотальною комп’ютеризацією.

Книжки на схожу тематику

«Індустрії майбутнього», Алек Росс, «Наш формат», 2017 рік

«Інноватори. Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію», Волтер Айзексон, «Наш формат», 2017 рік

«Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього безробіття», Мартін Форд, «Наш формат», 2016 рік

Про автора

Крістофер Стайнер — журналіст, дописувач до Forbes, Chicago Tribune, Wall Street Journal, Fast Company, MIT Technology Review, Discover Magazine та Skiing Magazine. Автор кількох книжок, серед яких «20 доларів за галон», що стала бестселером New York Times.

Відгуки

Надзвичайний приклад того, як можна наповнити живим звучанням дуже стриману тему.

financial times

Алгоритми впливають на кожну сферу нашого життя: від ринків і музики до покеру й медицини. Прочитайте цю книжку, щоб зрозуміти найпотужнішу силу сьогодення.

ендрю макафі, дослідник массачусетського технологічного інституту

Цитати

Про принцип, що керує грою в блекджек і волл-стрит

У стосунку до ймовірностей, що можуть бути представлені в числовому вираженні, як-от імовірність випадання орла чи решки при киданні монети (50-відсотковий шанс на випадання орла, 50-відсотковий — решки), закон Бернуллі проголошує: що більше разів буде повторено гру (тобто що більше підкидатимуть монету), то більшою мірою середнє значення одержаних величин наближатиметься до аналогічних значень, розрахованих заздалегідь на основі теорії ймовірностей. Наприклад, якщо підкидати монету десять разів, то результат, де в 70 % випадків випаде орел, не буде таким уже й нереальним. А от одержати ці 70 % унаслідок підкидання, повтореного 1000 разів, уже практично неможливо. Цей принцип керує діями картярів — гравців у блекджек і покер. Так само керуються ним і більшість високочастотних трейдерів на Волл-стрит.

Про роботу композиторів у технологічну епоху

Нині люди вважають хітовість «Hey Ya» чимось самоочевидним, бо чули її мільйон разів, а між тим ця пісня свого часу стала рідкісним винятком — стала успішною попри те, що звучала зовсім інакше, ніж будь-що інше в ті часи. Для подібних мелодій потрібна людська фантазія. Ось чому завжди існуватиме ніша (щоправда, чимраз вужча), де митець-людина матиме змогу спробувати щастя — навіть коли алгоритми цілковито запанують у радіо- й телеефірі.