| Автор | Артем Чех |
| Видавництво | Віват |
| Рік видання | 2017 |
| Палітурка | тверда, матова |
| ISBN | 9786176909385 |
| Кількість сторінок | 224 |
| Мова | українська |
| Категорії | Художня література Сучасна українська проза |
| Артикул | 705722 |
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
LiqPay (Приват24)
У психології є поняття «точка нуль». Це той стан обнуління, під час якого людина звільняється від усіх думок, бажань, почуттів; нема ніякого вчора, нема ніякого завтра, є лише тут-і-тепер, є лише «я» в ньому. На «нулі», тобто передовій, де Артем Чех пробув десять місяців у лавах ЗСУ в 2015—2016 роках, здебільшого й написана ця збірка есеїв чи то радше щоденникових заміток на манжетах військової форми.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%
Книга Артема Чеха ?Точка нуль? (видавництво ?Віват?, 2017) - це тихий, але впевнений голос свідка, очевидця й учасника війни, яка змінила його назавжди. Як читачка мала змогу відслідковувати службу Чеха в лавах ЗСУ через його пости у фейсбуці: перші розчарування бюрократизмом, щемкі історії конкретних людей, зустрічі з дружиною і.., після 14 місяців служби, труднощі з отриманням статусу учасника бойових дій.
Підсумкова збірка есеїв розкриває, одну за одною, такі людські і такі неоднозначні картини війни і дуже влучно називає ім?я ворога. Це ? Совок, що роз?їдає армію зсередини, збірне поняття, що вбирає в себе зимовий одяг "по стандарту", в якому легко простудитись восени, 17 мішків з великодніми пасками, зверхнє ставлення на блокпостах до демобілізованих, що повертаються додому. А ще ? суцільна каша в головах населення: ?Хлопцы, - кричала вона, - послушайте меня, я сама крымчанка, я за Крым. И он всегда будет нашим. Пока вы тут прохлаждаетесь, сепары новие окопи роют. А крым ? русский. И Киев ? русский. А вы ? кто? Лучше бы нас защищали!?
Світлий гумор Чеха, його легка іронія, щире вболівання прокладають стежку людяності через хащі зловживань, байдужості й безнадії і ведуть до переосмислення війни. Переосмислення, яке немає нічого спільного з пафосом, зневагою чи холодним дистанціюванням, бо ж прожите автором в самому епіцентрі бойових дій, на передовій. На ?нулі?, де розмови важать так само багато, як мовчання. Відповісти