Книга «The Gates of Europe. A History of Ukraine»
Книга в наявності
Відправка: 28.11.2024
Характеристики
| Автор | Сергій Плохій |
| Видавництво | Penguin Books |
| Рік видання | 2016 |
| Палітурка | м'яка |
| ISBN | 9780141980614 |
| Кількість сторінок | 432 |
| Мова | англійська |
| Розмір | 129 х 198 мм |
| Категорія | Non-fiction іноземними мовами |
| Артикул | 910433 |
Сергій Плохій - «The Gates of Europe. A History of Ukraine»
Ціна
516 грн
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Попередня дата відправки:
У четвер (28.11.2024)
Опис товару «The Gates of Europe. A History of Ukraine»
'An indispensable guide to the tragic history of a great European nation' (David Blair Sunday Telegraph)
Located at the western edge of the Eurasian steppe, Ukraine has long been the meeting place of empires - Roman to Ottoman, Habsburg to Russian - and they all left their imprint on the landscape, the language and the people living within these shifting borders. In this authoritative book, Harvard Professor Serhii Plokhy traces the history of Ukraine from the arrival of the Vikings in the tenth century to the current Russian invasion of eastern Ukraine and annexation of Crimea. Fascinating and multilayered, The Gates of Europe is the essential guide to understanding not just Ukraine's past but also its future.
Відгуки про «The Gates of Europe. A History of Ukraine»
Ігор 31.12.2023 19:20
Відповісти
Nash format 02.01.2024 11:50
Дана книга від КСД, тому для точнішої інформації, стосовно формату книги, радимо звернутись до них Відповісти
Діденко Ганна 27.10.2023 21:23
Вона яскрава та легко читається. В ній автор описує історію у розвитку - Україна протягом своєї вікової історії служила кордоном для східної і західної культур, мусульманства й християнства, Європи й Азії.
Читаючи його працю, пересвідчуєшся, що "Україна - це Європа" - не порожнє гасло. Вже перший розділ починається з Геродотового опису Скіфії і грецьких колоній у Північному причорномор'ї та Криму.
На землях сучасної України жило багато народів. Спочатку це були кіммерійці, греки з грецьких колоній, скіфи, що жили у цих колоній, що дозволило Геродоту докладно їх описати і навіть написати легенду про їхнє походження. Також він описав скіфську культуру, ієрархію та побут. Але коли в першому столітті сюди прийшли римські легіони, то застали інших господарів краю. Сармати витіснили скіфів і заволоділи регіоном, перетворивши його на кордон між східною та західною цивілізацією.
На початку IV століття розпочалося велике переселення народів. Це був рух з Азії та Східної Європи до центру та заходу Європи, що призвело до краху Римської імперії. Воротами до західних земель стала територія сучасної України. Через ці ворота пройшли багато воїнів, зокрема й правитель гунів Атілла. Поки вони проходили далі, ці землі заселили слов'яни.
Початок ІХ століття ознаменував епоху вікінгів. Як виявилося, вони не тільки грабували британські острови, а допливли і штурмували столицю Візантії в 860 році. Слово "Русь" має скандинавське походження від слова "Руотсі" ("Ruotsi") що означало "люди, які гребуть".
Вони заселили береги Дніпра та розпочали боротьбу за Київ із хозарами. Боротьба велася також між різними групами вікінгів. Двоє вождів Аскольд та Дір були вбиті Гельґі, який у літописі написаний як Олег. Він захопив місто для будинку Рьоріка (Рюрік у літописі). Вікінги були панівною елітою слов'янського народу, і зазвичай між елітою та слов'янами були конфлікти. Особливо варто згадати заколот слов'янського правителя Мала, який прагнув одружитися з вдовою Інгвара (Ігоря) Хельге (княгинею Ольгою). Але княгиня Ольга зробила над ним жорстоку розправу
Слово «Україна» виникло на картах 1590 року завдяки князю Острозькому. Запорізькі козаки розуміли себе, як українці. Освітні програми Петра Могили та Адама Чорторийського, заснування підпільного Кирило-Мефодіївського братства, допомогли розвинутися ідеям української ідентичності. Коли у царській Росії розпочався жовтневий переворот, українські інтелектуали створюють УНР.
Автор описує події 1933 року та наводить аргументацію про те, що це було зроблено спеціально керівництвом радянського режиму. За оцінками експертів, тоді загинуло близько 8 млн осіб.
Особливо жорстке ставлення (сталінський) режим виявив Україні, оскільки вона мала вирішальне значення до виконання економічних планів Москви. Республіка, яка виробляла 27% зерна, стала відповідальною за 38% усіх поставок зерна державі. Нова політика принесла Україні масовий голод узимку 1932 року, що вдарив по найбільш густонаселених регіонах лісостепової зони. Сотні тисяч голодували, лише на Київщині померло від голоду 80 000 людей. На кінець 1933 р. Київська та Харківська обл. втратили до мільйона мешканців. Одеська та Дніпропетровська втратили понад 300 тис. Чубар просив Сталіна надати допомогу, але Сталін його не чув, він заборонив вживати «голод» у листуванні.
Але також був голод і післявоєнний час.
У своїх мемуарах, що були вперше опубліковані в 1978 році, Брежнєв згадує лихоліття, але нічого не згадує про села, які в 1946-47 стали свідками повернення голоду порівнянний з масштабами 1933 років. Внаслідок голоду померло близько 1 мільйона, особливо він вразив південь України
Після подій зими 2013 року Росія під керівництвом Путіна почала планувати атаку на Україну. Мета була будь-що запобігти шляху України до Європи. Спочатку зелені чоловічки без розпізнавальних знаків з'явилися у Криму та почали захоплення півострова. Після армія бойовиків, підтримуваних Росією, вторглася і окупувала територію Донбасу. Ними був збитий Боїнг 777, яким зараз ведеться справа. Але на думку автора, це зіграло злий жарт із Росією і призвело до пробудження української ідентичності та мислення.
Великим плюсом є те, що українська історія змальовується на тлі світової, через що можна краще зрозуміти зміст тих чи інших подій з неї.
Сергій Плохій створив прекрасну працю з історії України, яка може статися в нагоді не лише історикам, але простим громадянам, бо легко у прочитанні й загалом дає цілком гарні знання з історії.
Книга не обтяжена датами та термінами. Очевидно, автор зробив ставку саме на осмислення історичних подій, а не лише на їхній "сухий" перерахунок.
Книгу раджу усім, кого цікавить історія України в її комплексному баченні.
Важко не виділити переваги цієї книжки:
1. Історичність.
2. Об‘єктивність.
3. Доступність.
Якщо Ви цікавитесь історією, але не такою як її вивчають у школі, то ця книга саме для Вас. Я її купила, бо мені хотілось дізнатись побільше з минувщини України і я таки багато почерпнула.
Автор пише так, що хочеться читати далі. Кажуть, історія повторюється, тому нам потрібно знати її і намагатись не повторювати помилок минулого.
Мені дуже імпонувала манера оповіді Сергія Плохія - науково-популярний стиль, який зробив книгу не те, що не нудною - він зробив її цікавою та захоплюючою. Хто б міг подумати, що історична праця взагалі здатна захопити читача! У нас гостро бракує літератури, яка б популяризувала науку та розвінчала б міф проте, що наукова література це нудно та нецікаво. Сергій Плохій перетворив свою історичну книгу на справжній бестселер, оскільки у ній не просто цікаво викладений фактаж та історичні події, але й читаються вони наче пригодницька література.
Читання та вивчення історії необхідне так само як щеплення людині від хвороби, тільки історія лікує від хвороб світлого минулого, як писав один із читачів книги.
Важливим усвідомленням є те, що історія - найбільш суб'єктивна наука. І одну і ту ж подію можна подати під геть різними соусами. Навіть ті невеликі уривки зі шкільної програми, що ще залишились в голові, дуже розбігались з прочитаним зараз.
Громадянам своєї держави необхідно знати власну історію, Відповідно до останніх подій у нашій державі— це просто необхідність.
Читання історії, передусім, лікує від синдрому “втраченого світлого минулого”, бо коли ти дивишся на історію в ширшій ретроспективі, то розумієш, що такого “світлого минулого ніколи не існувало”.
Я прочитала книгу дуже швидко і неодмінно перечитаю в майбутньому.
Мені сподобалося, що автор написав книгу без яскравих симпатій до тих чи інших персоналій. Дехто побачив тут мінімум емоцій, але для мене це скоріше перевага, книга стала об'єктивнішою. Також подобається відвертість автора. Мені дуже сподобалася Брама Європи і я планую прочитати всі книги Сергія.
Дякую @Центральна бібліотека Соломя'нки за надану можливість прочитати цю книжку. Відповісти
Безпарточна Тамара 10.10.2023 17:21
Загалом це йому вдається. Звичайно, "Брама Європи" не позбавлена недоліків. Втиснути кілька тисячоліть української історії в такий обмежений простір - непросте завдання, і лаконічність іноді приносить у жертву глибину цілих історичних епох. Крім того, знання Плохієм різних періодів української історії різняться, що помітно, коли він торкається менш знайомих тем. Іноді він повторює популярні думки без достатнього обґрунтування, і в книзі трапляються фактичні помилки або сумнівні твердження, як-от про родовід загальнослов'янських полоцьких володарів чи походження Роксолани.
Однак, де Плохій справді сяє, так це в дослідженні історії козацтва, області, в якій він має великий досвід. Розділ про "Східну Реформацію" є одним з найяскравіших у книзі, і очевидно, що знання та пристрасть автора до цієї теми проглядаються в його роботі.
Незважаючи на ці критичні зауваження, "Брама Європи" заслуговує на похвалу. Судячи з численних позитивних англомовних відгуків на таких платформах, як Goodreads, вона успішно відкрила "українські ворота" для зацікавлених іноземців. Найбільше мене заінтригували в книзі не факти чи події, які здебільшого є загальновідомими, а авторська перспектива. Плохій майстерно вписує українську історію в ширший європейський контекст. Читаючи його працю, я не могла не погодитися з його твердженням, що "Україна - це Європа" не є порожнім гаслом. З самого початку книга пов'язує українську історію з Геродотовим описом Скіфії та грецьких колоній у Північному Причорномор'ї. Рання історія слов'ян представлена в контексті їхніх відносин з Візантією, а прихід варягів на Русь пов'язаний з норманськими набігами на Західну Європу. Такі сполучні нитки не лише полегшують сприйняття матеріалу для іноземних читачів, але й пропонують українцям по-новому поглянути на власну історію.
Насамкінець, "Брама Європи" рекомендується тим, хто прагне отримати загальний огляд української історії, не заглиблюючись у неї надто глибоко. Добре поінформовані читачі, можливо, знайдуть у ній небагато нових фактів, але вони все одно оцінять унікальний погляд автора та аналогії, проведені між українською та європейською історією.
Дякую @Центральна бібліотека Солом'нки за надану можливість прочитати цю книжку. Відповісти
Дивитися ще відгуки
Читачі найчастіше обирають
Інші книги автора
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"