Книга «Сучка. Революційне дослідження про секс, еволюцію і самиць»

Починаючи з Чарлза Дарвіна, біологи-еволюціоністи були переконані, що у тваринному світі цікавими є насамперед самці — домінуючі, винахідливі й активні, тоді як самиці — нудні, пасивні й віддані. Сучасна дослідниця Люсі Кук розповідає іншу історію. Незалежно від того, вивчає вона одностатеві пари самиць альбатросів, які разом вирощують пташенят, смертоносних сурикатів-матерів чи титанічну боротьбу статей, яку ведуть качки, авторка показує нам нову версію біології тварин, у якій самиці відіграють далеко не другорядну роль, а секс стає одним із чинників еволюції.

Ви досі переконані, що теорія еволюції від Чарлза Дарвіна — правдива, підтверджена фактами й доведена об’єктивними дослідженнями? Тоді згадайте, що він був ученим у дуже й дуже патріархальному суспільстві. Ви справді вважаєте, що в природі домінують самці, а основне завдання самиць — підкоритися й народити та вигодувати дитинчат? Тоді замисліться про те, навіщо, скажімо, павичеві розкішний і геть нефункціональний хвіст, який обмежує його рухливість, наражає на небезпеку, однак подобається потенційним партнеркам. Чи дійсно тільки люди використовують секс для задоволення, а не для розмноження? О, Люсі Кук є що вам розповісти про клітори самиць різних видів і про їхні різносторонні функції! І про оргазми без запліднення також.

Книга відомої біологині, телеведучої, дослідниці National Geographic і доповідачки TED Люсі Кук «Сучка. Революційне дослідження про секс, еволюцію і самиць» наповнена цікавими фактами про тварин, генетику, практику парування, соціальні ієрархії, домінантну поведінку та нове розуміння біологами значення їхніх спостережень за тваринами. Ці нібито розрізнені факти й результати роботи незалежних дослідників, які вивчали китів, павуків, людиноподібних мавп, птахів, ящірок, жаб, сліпаків, мух та багато інших істот, сплітаються воєдино, аби сформувати висновок авторки про те, що сексуальність і поведінка самиць є значно більше впливовими, змінними й адаптивними, ніж це було досі загальновизнано.

Хоча Люсі Кук визнає, що нині наука (все ще) тлумачиться через призму соціальної культури, вона чітко заявляє, що заперечує (все ще) базову основу теорії Дарвіна про те, що самиця є пасивною, сприйнятливою та реактивною формою, а чоловічий організм — активним, агресивним, ініціативним. Вона підкріплює свої аргументи широкомасштабними дослідженнями з різних біологічних напрямків. Авторка також додає нюансів до обговорення, розповідаючи про відмінності між грубою силою, сексуальним та соціальним домінуванням і владою, а також про те, як вони по-різному демонструються тваринами.

• «Сучка. Революційне дослідження про секс, еволюцію і самиць» — це захоплива й дотепна книга, яка не залишить вас байдужими, спонукатиме вас щиро дивуватися, сміятися над дотепами, шукати в інтернеті зображення тварин і повсякчас розповідати друзям прочитане, наприклад, про те, що:

  тільки люди й чотири види зубатих китів мають менопаузу;

  спаровування павуків може бути смертельно небезпечне для самців і смачне для самиць;

  самиці птахів віддавали перевагу меншим пенісам у самців, і тому з часом птахи їх втратили; багато видів жаб і риб змінюють стать протягом життя, а деякі — навіть щодня;

  самиці сурикатів убивають одна одну за наказом лідерки їхньої групи;

  понад 300 видів тварин мають гомосексуальну й бісексуальну поведінку.

Це не еволюційна біологія, розказана шкільною програмою.

Це — значно інклюзивніше, правдивіше й веселіше.