Автор | Джо Браунінг Ро |
Видавництво | Лабораторія |
Рік видання | 2024 |
Палітурка | м'яка |
Оригінальна назва | A TERRIBLE KINDNESS by Jo Browning Wroe |
Перекладачі | Інна Бодак |
Кількість сторінок | 382 |
Мова | українська |
Розмір | 145 х 215 мм |
Категорії | Історична проза Сучасна іноземна проза |
Артикул | 945464 |
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).
Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Жовтень, 1966 рік. Дев'ятнадцятирічний Вільям Лавері от-от розпочне роботу в сімейній похоронній фірмі і вперше розважається на балі-бенкеті з нагоди випуску з коледжу. Святкування перериває звістка — в селі Аберфан стався зсув на вугільній шахті, і зі школи, похованої під ґрунтом, витягують величезну кількість тіл. Вільям одразу ж стає волонтером і вирушає в дорогу. Ця трагедія назавжди змінює його життя...
Та ніч змусила думати про маленького хлопчика, яким він був, і про втрати, які він так старанно намагався забути. Вільям виявляє, що співчуття може мати несподівані наслідки — адже те, що ми так невтомно віддаємо іншим, допомагає нам зцілитися самим.
Джо Браунінг Ро — магістерка з художньої літератури в Університеті Східної Англії та керівниця програми з художньої літератури в Коледжі Люсі Кавендіш, Кембридж. Її дебютний роман «Страшне добро» був номінований на премію Брідпорта / Пеґґі Чепмен Ендрюс.
Роман про зцілення і надію. Woman’s Weekly
Неймовірно проникливо. Вишукана робота. Боні Гармус, авторка роману «Уроки хімії»
“Страшне добро” сповнене добра. The Times
Витончений і вишуканий дебютний роман Джо Браунінг Ро розіб’є ваше серце на друзки, а потім лагідно збере їх докупи, коли надія, співчуття та сила єднання дбайливо загоять рану. Psychologies
Роман “Страшне добро” Джо Браунінг Ро гідний усіх нагород. Такий прекрасний і такий важливий. Клер Макінтош, авторка роману «Я дозволила тобі піти»
Про трагедію Аберфану:
Вчора о 9:15 ранку відвал № 7, розташований у верхів’ї вугільної шахти «Мертір-Вейл», розмокнув унаслідок дводенної зливи та сповз униз по схилу гори. Пів мільйона тонн вугільних відходів змішалися з деревами, валунами та цеглою. На вершині гори було сонячно, але в маленькому селі Аберфан стояв туман. Тож, хоча відвальники й бачили, що шлак почав рухатися, селяни не знали, що на них насувається дванадцятиметрова хвиля гірської породи на швидкості понад вісімдесят кілометрів на годину. Знісши на своєму шляху залізничні колії, занедбаний канал і ферму, зрештою ця хвиля накрила початкову школу Пантглас і два ряди будинків.
Нестямні від горя батьки голіруч розгрібали завали. У перші дві години деяких дітей дивом вдалося врятувати, але вже після одинадцятої ранку підстав для оптимізму більше не з’являлося. Треба було відкопати понад 140 сто сорок тіл.
Про стосунки матері і сина:
Як ми вміємо руйнувати собі життя. У янголів має існувати якась небесна поліція, яка спиняла б нас у небезпечну мить, та, схоже, так не буває. Тож, мій найдорожчий сину, нам лишається тільки старатися прощати й бути прóщеними.
Про біль втрати:
— А що ти відчував там, у залі? — Мартін кидає ключі в кишеню пальта, і вони вдвох рушають додому. — Ти бачив біль, коли вони співали?
— Ні, — змушений визнати Вільям, — але мені було ніяково співати про це разом із ними.
— Нехай вони втратили все, однак не перестали бути людьми. Гадаю, більшість із них кохали. І, напевно, так само більшість із них колись думали, що світ — прекрасний. Тож, як на мене, співаючи про це, вони підтримують зв’язок із тими, ким були, ким є і ким могли б стати. Я не знаю напевне, Вільяме, та коли вони зливаються воєдино з піснею, текстом і музикою, це їх не ранить, а тільки йде на користь. І побий мене грім, якщо я шукатиму пісні не про кохання, життя, втрату, біль чи радість. Бо в цьому і є людина, — на мить він здіймає руки вгору. — Я ставлюся до них як до людей.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%