Книга «Спорт у тіні імперій»
Книга в наявності
Відправка: 21.11.2024
Характеристики
| Автор | Збіґнєв Рокіта |
| Видавництво | Фабула |
| Рік видання | 2019 |
| Палітурка | тверда |
| Перекладачі | Олексій Чупа |
| ISBN | 978-617-09-5904-1 |
| Кількість сторінок | 176 |
| Мова | українська |
| Розмір | 130x200 |
| Категорії | Біографії Спорт. Бойові мистецтва. Танці |
| Артикул | 917043 |
Збіґнєв Рокіта - «Спорт у тіні імперій»
Ціна
390 грн
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Попередня дата відправки:
У четвер (21.11.2024)
Про що книга «Спорт у тіні імперій» автора Збіґнєв Рокіта
За легендою, коли в Стародавній Греції розпочиналися олімпійські ігри, припинялися війни. Відновлюючи традицію олімпіад у сучасності, П’єр де Кубертен стверджував: «О спорт, ти — мир!». Але часи змінюються, й іноді геть не на краще. Політика і держави грубо втручаються у світ спорту, намагаючись використовувати змагання і самих атлетів у власних інтересах. Надзвичайно цікаві розповіді про складні стосунки влади і спорту, життя видатних спортсменів, змагання, що проходили на тлі подій, які зараз уже історія
Відгуки про книгу «Спорт у тіні імперій»
Віталій Шамал 10.12.2021 14:43
Напевне багато чули фразу, що «спорт є поза політикою». Про це часто пишуть ЗМІ, розповідають різні чиновники УЄФА і не тільки.
Автор книги за допомогою наявних прикладів наводить аргументи, що ця фраза є пустослів’ям.
Хоча, я спочатку дещо був розчарованим. Адже назва «Спорт у тіні імперій» наводить на думку, що тут буде різноманітний спорт і багато імперій. Хіба ні?
А по факту в книзі 80% займає футбол (мій улюблений вид спорту, але все ж). Та і імперія лише одна. Ну добре – дві.
Автор поляк, але чомусь дуже причепився до нашого східного сусіда-агресора. Хоча, з іншого боку, напевне зараз і є лише одна така велика імперія.
Збігнєв засуджує діяння спочатку російської імперії, потім СРСР і далі Росії. Але весь час читати про тих москалів було трішки напряжно. Зокрема про становлення російського/радянського футболу в умовах репресій Російської імперії/СРСР.
Хоча були і класні моменти. Як маленька Литовська баскетбольна команда перемогла всесоюзну якраз перед розпадом совка.
Чи як угорці боролися з совітами, як, попри підлі дії ватерполіста москалів все одно виграли золото олімпіади.
До речі, про футбол. Ніколи не чув про Віліновського до цієї книги. Цей футболіст народився у Шльонську, який переходив від Німеччини до Польщі декілька разів. І до початку 2 світової грав в Польському чемпіонаті, грав за збірну Польщі. Був лідером, неймовірним гравцем. Але після захоплення Польщі Німеччиною почав грати спочатку за Німецькі клуби, а потім і за збірну цієї країни (виходить колись так можна було, бо зараз не вийде такого зробити). На Польщі багато хто вважає його зрадником. Але автор (знову ж таки – поляк) згадує, як Вілімовський рятує маму з табора, бо грає за збірну Німеччини. Та і сам доживає має до 2000-років. Якби він не грав у футбол, то його забрали на фронт. Тому ця особа доволі неоднозначна.
Але розповідь про те, як на чемпіонаті світу поляки грали з Бразилією і Вілімовський забив 4 голи (матч завершився 6-5 на користь Бразилії) – вражає.
Останній розділ не дуже сподобався. Там розповідається про чемпіонат між невизнаними країнами, який влаштували в Абхазії в 2016 році.
Автор описує, як через спорт абхазці стараються відійти від війни, від бідності і іншого поганого. І розповідає про боротьбу цих недодержав на політичній карті світу. Зокрема, чому є збірна Косово і Гібралтару, а немає Абхазії і Монако.
Бісить, що там він згадує, що і збірні так званих ДНР та ЛНР туди вже вступили.
Автор зазначає, що через футбол. Через його популярність для усього світу робиться вплив на звичайних людей.
Адже не усі слідкують за футбольними (чи іншого спорту) перипетіями.
Зокрема був показовий момент у книзі. Перед фінальним матчем Абхазія – Пенджаб, який абхазець запитав автора книги (який там був), чи вийшла Польща до фінальної частини цього чемпіонату. Автор відповів, що ні. Натомість абхазець гордо заявив, що Абхазія вийшла.
Його, в принципі, не хвилює, що Польща та інші країни грають на «іншому» чемпіонаті світу. Він знає про своє і гордий цього.
Також в книзі розповідається, як російські олігархи впливають на футбольні клуби (а також свідомість простих людей) завдяки своїм грошам. Як написав автор – як можна вважати Абрамовича поганим, якщо він є власником великого англійського клубу Челсі.
Газпром є спонсором багатьох футбольних турнірів. І в свідомості простих людей часто асоціюється з футболом, а не з агресією, ненавистю, вбивствами (з чим мала б асоціюватися компанія росіян).
Отже, загалом про спортивні події було цікаво читати,але по-перше було замало імперій. (можна було б почати і з Греції, Риму. Там теж був спорт). По-друге, було забагато москалів. По-третє, книга доволі невеличка. Відповісти
Читачі найчастіше обирають
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
