Станіслав Лем

Книга «Соляріс»

Артикул: 704525

Переглянути фото книги

Паперова 279 грн

Немає в наявності

Goodreads

3.98

Наш Формат

4.3

Вподобайки

Характеристики

Автор	Станіслав Лем
Видавництво	Навчальна книга - Богдан
Рік видання	2016
Палітурка	тверда, матова
ISBN	978-966-10-4761-6
Кількість сторінок	224
Мова	українська

Категорія

На книжкових полицях

Про що книга «Соляріс» автора Станіслав Лем

«Соляріс» — найвідоміший роман письменника-фантаста Станіслава Лема. Роман присвячено пошуку контакту з мислячим Океаном екзопланети Соляріс. У ньому порушуються філософсько-етичні проблеми пізнання світу, антропоцентризму, людяності та, власне, відповідальності за все, що робить людина — як на Землі, так і за її межами.

Дія роману «Соляріс» відбувається в далекому майбутньому. Розповідь ведеться від першої особи — доктора Кріса Кельвіна, який прибув на планету для розв’язання проблем із психологічним станом членів експедиції. У романі представлено дві сюжетні лінії: перебування Кельвіна на дослідницькій станції «Соляріс» і документальне викладення історії відкриття та дослідження планети в формі знайомства Кельвіна з науковою бібліотекою на борту станції.

Відгуки про книгу «Соляріс»

Руслана Курах 30.10.2021 23:10

"Як же ви можете порозумітися з Океаном, коли не здатні зрозуміти один одного?"
«Соляріс», Станіслав Лем
Така, доволі інтелектуальна фантастика, у якій фігурує кохання й страх втрати. Це спроба зазирнути у підсвідомість, пояснити те, що сягає обширів позамежжя пізнаного й смілива втеча від догматів. Тепер бачу, звідки брав сюжет І.Павлюк ( його «Танець недоумка» практично взяв ту ж сюжетну лінію, той самий задум, навіть момент зі снами теж «злизано»), тому несподіванок у даній книзі для мене було менше, ніж могло бути, але від цього враження мої не програли – талант автора оцінила на всі сто, браво! Здавалося б, звичні запитання «Чи можливе мислення без свідомості?», «Чого насправді ми прагнемо, адже цілі нав’язує нам час?», проте неможливо на них знайти однозначних відповідей – тож запитання, побувши «в повітрі», мають здатність повертатися знову…
«Мені вже здавалося, що, потрапивши в це зачароване коло, я не зумію з нього вирватись — адже не можна думати інакше, ніж мозком, не можна вибратись із самого себе, щоб перевірити, чи нормальні ті процеси, які відбуваються в організмі, — і раптом мені сяйнула думка, така ж проста, як і щаслива».
Двісті з гаком сторінок насичено багатьма незвіданими явищами, новими термінами, яскравими проявами уяви, що вплітаються у не менш яскравий сюжет, інтригуючи не так філософією цікавих роздумів та діалогів героїв, як психологією, поведінковими поворотами:
«Стояв непорушно, вдивляючись у потемніле небо, в зорі, які були тільки примарною тінню земних зірок, і в порожнечі, яка прийшла на зміну шаленому вихору думок, зростала мертвуща, байдужа впевненість, що десь там, у недосяжних для мене глибинах, я вже зробив вибір і тільки вдаю, мовби нічого не сталося».
Ніби якась затяжна депресія і цілковита апатія до життя спонукали до написання цих рядків, навіть не рядків – цілої книги.
«Людина вирушила на зустріч з іншими світами, іншими цивілізаціями, не пізнавши до кінця закамарків глухих кутів, глибоких колодязів, міцно забарикадованих дверей власної душі». А може таки пізнала? Цікаво, чи витримає це відкриття її зарозумілість?...Книга – потужна спроба потрусити інтелектом, сягнути коріння внутрішніх мотивів, аби зробити певний прогноз, один з яких гріх не зацитувати:
«Нам не потрібні інші світи. Нам потрібне наше відображення. Ми не знаємо, що робити з іншими світами. З нас досить і цього одного — ми ситі ним по саму зав'язку. Ми хочемо знайти свій власний, ідеалізований образ; це повинні бути планети з цивілізаціями, досконалішими, ніж наша; в інших ми сподіваємося знайти модель нашого примітивного минулого. А тим часом по той бік є щось таке, чого ми не приймаємо, від чого захищаємося. Але ж ми принесли з Землі не тільки дистилят чеснот, не тільки ідеал героїчної Людини! Ми прилетіли сюди такими, якими є насправді, а коли друга сторона показує нам нашу реальну суть — тобто те, що ми замовчуємо, — ми не можемо з цим примиритися!»
Непогано! Хоч і дещо песимістично, проте варто читати – книга збагачує) Якось перед сном на середині книги подумки спитала Всесвіт, звідки автор черпає ідеї – наснився повний ліс яскравих кольорів і чудернацьких форм грибів, оповитий золотавим пилком таким, знаєте, як феї посівають…гм гм) (Я просто дуже хотіла по гриби, а так і не пішла) Книга фест годна – читайте)
Відповісти

0 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Інші книги автора

Схожі товари

Ви дивилися

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"