Книга «Смерть - неперевірена чутка»

Мераб Мамардашвілі казав, що людину людиною робить здатність пам’ятати.

Емір Кустуріца цю свою книжку починає так: Людина схильна до забуття, а техніка забування часом постає вирішальним людським умінням. Чи міг би кожен наступний день початися, якби не забуття? Що було б, якби страждання ми мусили відстежувати постійно, як нескінченну передачу з глибини нашої душі, якби забуття не заступило тяжку історію нашого життя, як хмара заступає сонце? Ми не вижили б. Так само з речами, що приносять велику радість. Якби не анестезія забуття, ми збожеволіли б від щастя.

Слід розуміти, ця книжка спогадів написана – з ідеєю зведення рахунків із пам’яттю, але також – аби звести порахунок із забуттям.

І ще цитата з книжки: Немає просто радості і просто горя, і так з усіма почуттями на Балканах Перемоги й поразки тут обмиваються однаковими слізьми, і ніхто не може їх роз’єднати.