Книга «Шкереберть. Як творчий безлад може змінити життя на краще + сет наліпок у подарунок»

Ви здивуєтеcя, але підґрунтям успіху в різних галузях може стати безлад. Книжка «Шкереберть» відомого економіста й журналіста Тіма Гарфорда переконає вас у цьому та навчить обертати хаос собі на користь.

Тематика

Саморозвиток, творче мислення, особистісне зростання, робота в команді.

Про книжку

Де народжуються геніальні ідеї: за чистими столами бездоганних офісів чи серед творчого безладу? Яких рис вам бракує, щоб написати неповторну мелодію, винайти ліки, змінити хід історії, створити потужну бізнес-імперію, знайти справжнє кохання чи досягти вершин у політиці? Відповідями на ці та інші запитання Тім Гарфорд ділиться у книжці «Шкереберть». Проаналізувавши сотні експериментів, досліджень і ситуацій, він зрозумів, як розвинути креативність і створити щось дивовижне. А цікаві історії з життя Джобса, Безоса, Франкліна та інших видатних осіб переконають вас у дієвості його ідеї.

Час прокидатися і творити нову реальність!

Для кого книжка

Для якнайширшого кола читачів; усіх, хто прагне розвинути креативність та розкрити свої найкращі риси. Книжка буде корисною й цікавою для людей будь-якого віку, незалежно від сфери діяльності.

Чому ця книжка

Книжка застерігає від спокуси цілковитої впорядкованості та натомість показує переваги безладу. На численних прикладах із життя видатних людей автор пояснює, чому не завадить впустити до свого життя трохи хаосу. Книжка стане легким поштовхом прийняти безлад, який спонукатиме до креативності.

Про автора

Тім Гарфорд — економіст, головний оглядач Financial Times, ведучий на BBC Radio 4. У 2014 році став «Економічним коментатором року», у 2015-му отримав нагороду Королівського статистичного товариства за досягнення в журналістиці. Лауреат письменницької премії Товариства бізнес-економістів за 20142015 роки. Запрошений лектор в Оксфорді.

Інші книжки автора

«Речі, що змінили світ. Історія економіки в 50 винаходах», готується до друку у видавництві «Наш формат».

Книжки на схожу тематику

• «Налаштуйся на зміни. Нова психологія успіху», Керол Двек, «Наш формат», 2017 рік;
• «Нонсенс: осягнути і перемогти», Джеймі Голмз, «Наш формат», 2016 рік;
• «Homo creativus. Як новий клас завойовує світ», Річард Флорида, «Наш формат», 2018 рік.

Відгуки про книжку

Впустіть у своє життя хаос, щоб максимально розкрити власний творчий потенціал...

fortune

Гарфорд концептуально підходить до ідеї про безлад, досліджуючи, чому жорсткі плани можуть мати руйнівний ефект, як непередбачувані лідери досягають свого і коли поступливість та імпровізація багато важать.

washington post

Гарфорд пропонує ідеї, котрі можуть дати чимало користі як окремим людям, так і цілим підприємствам, які прагнуть залишатися в авангарді креативності.

publishers weekly

Захоплива книжка! Тім Гарфорд переконує: щоб бути креативними і гнучкими, вам потрібно трохи більше безладу у власному світі.

адам ґрант, професор вортонської школи бізнесу

Цитати

Про переваги безладу

Часто нас так зваблюють улещування акуратності, що ми не можемо оцінити переваг безладу. Наперед підготована промова неправильно реагує на енергетику аудиторії; випадково відволікшись, письменник знаходить натхнення; кількісні цільові показники створюють хибні стимули; працівник із невпорядкованою папкою вхідних повідомлень зрештою встигає зробити більше.

Про імпровізацію

Ми рідко маємо повний контроль, а переважно — заспокійливу ілюзію контролю. Доповідач без готового тексту може плутати слова, але він також може змінювати курс у відповідь на запитання або скоротити виступ, якщо той затягується. Швидкість, економність і гнучкість — цих трьох якостей має вистачити, щоб переконати нас, що безладний імпровізаційний процес має свої переваги перед охайними, продуманими альтернативами.

Про стійкість

У наших організаціях, політиці, ринках й особистому житті ми надалі насолоджуємося позірною зручністю, акуратністю й короткочасними перевагами ведення порядку, але не помічаємо, коли він сіє насіння вразливості.

Про безлад у вихованні

Коли ми надмірно захищаємо дітей, відмовляючи їм у можливості практикувати власні навички, навчатися приймати мудрі й дурні рішення, відчувати біль і втрату й узагалі створювати всемогутній безлад, вважаємо, що ставимося до них з любов’ю, але ми обмежуємо їхні можливості стати повноцінними людьми.