Автор | Ірвінг Стоун |
Видавництво | Наш Формат |
Рік видання | 2020 |
Палітурка | тверда |
Перекладачі | Анна Марховська |
Кількість сторінок | 488 |
Мова | українська |
Розмір | 140 х 210 мм |
Категорія | ГАРАЖНИЙ РОЗПРОДАЖ |
Артикул | 300045 |
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
NB! У КАТЕГОРІЇ "ГАРАЖНИЙ РОЗПРОДАЖ" КНИГИ З НЕЗНАЧНИМ ДЕФЕКТОМ, ЯК-ОТ ПОЖОВКЛИЙ ЗРІЗ, ЦІННИК АБО ЗБИТИЙ КУТИК, ЩО НЕ ВПЛИВАЄ НА МОЖЛИВІСТЬ І ЯКІСТЬ ЧИТАННЯ!
Біографія, від якої неможливо відірватись.
Біографія, мистецтво.
Хто він, Ван Гог: безумець, що відрізав собі частину вуха, чи темпераментний геній, який змінив наше бачення мистецтва? Його життя було всіяне неприйняттям, крайнощами і протиріччями. Якийсь час Вінсент був пастором, а потім жив із повією, яку називав дружиною. Він міг пройти пішки 70 кілометрів, щоб потрапити на виставку сучасника, і малював від світанку й до темряви під палючим сонцем чи шквальним вітром. За 10 років творчості, які описані на сторінках цієї книжки, Вінсент створив понад 900 картин і 1000 ескізів.
Широке коло читачів, всіх, кого цікавить мистецтво та таємничий геній Ван Гога.
Попри художній стиль, твір має документальну точність. Ірвінг Стоун ілюструє творчу натуру Ван Гога найдрібнішими деталями. У романі багато діалогів, які автор відтворив, спираючись на реальні факти із життя Вінсента і його думки, описані в листуванні з рідним братом Тео.
Ірвінг Стоун — американський письменник, драматург і сценарист. Автор понад 25 біографічних романів та один з основоположників цього жанру. Серед найвідоміших творів автора «Агонія та екстаз» (1961) про Мікеланджело та «Моряк у сідлі» (1938) про Джека Лондона.
Історія нестерпної сили.
New York Times
Непересічний твір! Зворушлива історія, відтворена із чуйністю й розумінням.
Forum
Прочитавши цей роман, ви знатимете всі важливі факти із життя художника.
Christian Science Monitor
Про першу закоханість
Ледь не щотижня Вінсент намагався пішки ходити в Лондон, але вчасно повертатися на уроки в понеділок було складно. Бувало й таке, що він ішов усю п’ятницю й вечір суботи, щоб лише побачити, як у неділю вранці Урсула виходить з дому до церкви. У нього не було грошей на їжу або притулок, тож з настанням зими Вінсент почав мучитися від холоду. Після повернення до Рамсгейта в понеділок на світанку його били дрижаки, він був виснажений і зголоднілий. Після цього Вінсент одужував цілий тиждень.
Про початок заняття живописом
Він не писав додому й не розповідав, чим займається, знаючи, що йому скажуть: «Ой, у Вінсента нова забаганка. Коли він уже візьметься за голову й почне робити щось корисне?» — і матимуть рацію. До того ж у цього нового заняття була одна прецікава особливість: воно належало йому й більше нікому. Він не міг змусити себе говорити або писати про свої ескізи. Вінсент ставився до них з такою скупістю, з якою не ставився ще ні до чого, — він не бажав показувати свої роботи стороннім очам. На якомусь первісному незбагненному рівні вони були сакральними, хоч і страшенно недоладними до останньої дрібнички.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%