Книга «SALE. Гемінґвей»
Немає в наявності
Характеристики
| Автор | Мері Дірборн |
| Видавництво | Наш Формат |
| Рік видання | 2018 |
| Палітурка | тверда |
| Оригінальна назва | Ernest Hemingway: A Biography by Mary V. Dearborn |
| Перекладачі | Геннадій Шпак |
| Кількість сторінок | 640 |
| Мова | українська |
| Розмір | 155 x 235 мм |
| Категорія | ГАРАЖНИЙ РОЗПРОДАЖ |
| Артикул | 300074 |
Мері Дірборн - «SALE. Гемінґвей»
Ціна
300 грн
180 грн
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ
Опис товару «SALE. Гемінґвей» Ernest Hemingway: A Biography by Mary V. Dearborn
NB! У КАТЕГОРІЇ "ГАРАЖНИЙ РОЗПРОДАЖ" КНИГИ З НЕЗНАЧНИМ ДЕФЕКТОМ, ЯК-ОТ ПОЖОВКЛИЙ ЗРІЗ, ЦІННИК АБО ЗБИТИЙ КУТИК, ЩО НЕ ВПЛИВАЄ НА МОЖЛИВІСТЬ І ЯКІСТЬ ЧИТАННЯ!
Тематика
Біографія
ПРО КНИЖКУ
Ернест Гемінґвей, поза сумнівами, один із найвидатніших американських прозаїків. Він познайомив читачів з іншим Парижем, особливою Америкою, Африкою, Кубою. А головне — показав світ яскравішим, стихійнішим, пристраснішим та романтичнішим місцем. На кожному етапі його життя ми бачили нового Гемінґвея — довготелесого хронікера «утраченого покоління», мужнього мандрівника, що описував подвиги на арені для кориди, репортера на фронтах Громадянської війни в Іспанії і врешті-решт — легенду повоєнних років на Кубі. Однак трагедію, що сталася з ним, до кінця так і не зрозуміли.
Для кого це видання
Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться біографіями видатних особистостей, літературою загалом та творчістю Ернеста Гемінґвея.
Чому це видання
Детально аналізуючи листи, щоденники та архівні матеріали, Мері Дірборн намагається пояснити внутрішній світ надзвичайної та водночас недосконалої людини. Вона розкриває суть трагедії письменника, який змінив очікування від літератури, спосіб мислити та робити життєвий вибір для багатьох людей.
Про автора
Мері Діаборн — американська письменниця та біографиня. Авторка життєписів письменника Генрі Міллера, галеристки Пеґі Ґуґенгайм.
Книжки на схожу тематику
«Довгий шлях до свободи», Нельсон Мандела, «Наш формат», 2014
«Герой імперії», Кендіс Міллард, «Наш формат», 2018 рік
Відгуки
Це найповніший портрет Гемінґвея з нині доступних.
Washington post
Дірборн змальовує Гемінґвея у всіх крайнощах. Це історія надзвичайно недосконалої й надзвичайно привабливої людини, що творила безсмертне мистецтво.
Star tribune
Цитати
Про роман «по кому подзвін»
«По кому подзвін» був виконанням суспільного замовлення. Маючи гостре чуття до запитів читацьких кіл, він наповнив цю книжку всім тим, що могло зробити роман як бестселером, так і фаворитом критики. До того ж він був вельми кінематографічним і приніс купу грошей з Голлівуду.
Про перші місяці в парижі
У перші місяці життя в Парижі Ернест був більше зайнятий тим, що важить найбільше в літературній кар’єрі, — встановленням стосунків.
Про роль алкоголю
Алкоголь відігравав свою роль майже в усіх численних нещасних випадках в Ернестовому житті — від випадкового смикання за ланцюг, через що на голову йому впав віконний люк, до передостаннього струсу мозку, коли він послизнувся і впав на палубі «Пілар», розбивши голову до крові...З віком алкоголь не тільки погіршував йому здоров’я, а й сприяв занепаду його творчих сил. «За річкою, в затінку дерев» став плодом і його душевного розладу, і алкоголізму.
Відгуки (5) Новий
Читацький клуб на пл Ринок,9 24.03.2023 15:49
Без сумніву, Ернест Гемінґвей – один з найвидатніших американських прозаїків. Зі сторінок його творів постає зовсім інший, незвичний Париж, особлива Америка, екзотична Африка, загадкова Куба… Світ, який показував письменник у своїх творах, пристрасніший, романтичніший, інколи шаленіший, але від того ще більш привабливий і магічний.
Грунтовний твір Мері Дірборн показує особистість Гемінгвея в усі періоди його життя – від раннього дитинства, повної вражень й емоцій юності, сповненої подорожами й цікавими знайомствами молодості – до поважного, втомленого життям і пристрастями літнього чоловіка, який вирішив сам припинити своє існування, наклавши на себе руки. Повз долю Гемінґвея не пройшли трагедії Громадянської війни в Іспанії, на якій він був репортером.
Наприкінці життя хвороба «змішала його думки», за словами його сестри. «Тож фінальний постріл у себе нікого не здивував», - пише Дірборн. Ернест вчинив так, як і далекого 1928 року вчинив його батько. «Душевна хвороба текла крізь усю родину Гемінґвеїв… Хвороба набувала і продовжує набувати форми циклічних маній і психотичних депресій. Алкоголізму та інших залежностей. А також суїциду», - пише Мері Дірборн.
Коханки, дружини, друзі, муки творчості, пиятики з друзями – письменник кожній пристрасті віддавався весь і до станку. Проте до кінця не зрозуміла трагедія, що сталася з ним. Що призвело до трагедії великого письменника і розкриває книжка Мері Дірборн «Гемінґвей». Відповісти
Хаустова Сусанна 01.03.2023 11:06
У передмові авторка зазначає, що писати таке ґрунтовне дослідження про особистість такого рівня мачизму серед жінок-дослідниць не прийнято. Тож Мері Дірборн називає себе першою. За роботу береться більш ніж скрупульозно, аналізуючи численні листи до Гемінґвея й від нього (у т.ч. й не відправлені адресатові, часом написані в стані явного алкогольного сп’яніння або гострого нападу божевілля), публікації в пресі, архівні документи, спогади сучасників, щоденникові записи родичів тощо. Завдяки такому підходу, ми дізнаємося не тільки про всі переміщення «Татуся» світом, а й про готелі, у яких він зупинявся; про людей, які подорожували з ним (і про родичів та біографії тих людей також); про страви, які він замовляв; про слова, які він сказав комусь мимохідь. І про речі, про які ми не просили: скажімо, про сексуальні фетиші Майстра чи кричущу неохайність в плані гігієни й побуту.
Як справжня «зірка» літератури, Ернест Гемінґвей зібрав навколо себе цілу галактику з «планет», їхніх супутників і «зіркового пилу». Тому кожен етап його життя – це також численні історії про інших людей, видатних і не дуже. В Італії міжвоєнної доби, у Парижі 20-х, в Іспанії часів громадянської війни, на Кубі перед Другою світовою війною збиралося чимало знаменитих діячів культури – письменників, художників, кіномитців, акторів, журналістів і різного роду богеми. Скотт Фіцджеральд, Гертруда Стайн, Джон Дос Пассос, Арчибальд Макліш, Джером Селінджер, Ірвін Шоу, – це лише маленький перелік американських літературних знаменитостей, які в різний час товаришували з Гемінґвеєм. Дехто був учасником його гучних пиятик, дехто – палким шанувальником на межі підлабузництва, дехто – злісним критиком, дехто – конкурентом.
На жаль, майже всі, хто був йому близьким, – дружини, брати із сестрами, друзі, – зазнали через Ернеста багато болю. Власне, це один із тих нюансів, через які так важко було читати цю монографію й через які до пані Дірборн є питання. Авторка пристрасно, на межі з мазохізмом, препарує кожен негідний вчинок Гемінґвея стосовно друзів, родичів і коханих (таких вчинків із віком «Татусь» робив дедалі більше), описує весь бруд у максимальних деталях і часом дозволяє собі оціночні слова формату «некрасиво», «непорядно» тощо. Погляньмо правді у вічі: вчинки таки страшні, часом навіть злочинні, але ж чи не варто читачеві самому робити такий висновок, якщо вже йому представляють спробу документального дослідження, а не белетризований портретний нарис?..
Розірвавши шлюб з Ернестом (для письменника він був уже третім), Марта Ґеллгорн написала своїй матері: «Я просто не хочу більше ніколи чути цього імені. Минуле – мертве і потворне... Це має бути справжній геній, щоб якось виправдати ту осоружну людину, в яку він вселився» (с. 448). Певно, що після болісного розриву стосунків будь-хто здатен написати про партнера щось подібне. Тим більше, що Марта й сама була егоцентричною, доволі суперечливою особистістю (та й хто з нас без гріха?). Однак після прочитання опису всіх Гемінґвеєвих діянь і слів рядок з анотації до книги про «внутрішній світ надзвичайної та водночас недосконалої людини» теж здається евфемізмом. У кожного своя призма сприйняття, та конкретно я тепер дуже довго не зможу читати твори Гемінґвея, не пригадуючи всі деталі його одіозної біографії...
Ще одним значним мінусом роботи Дірборн є відсутність у виданні світлин. Вона так часто й детально описує весільні й офіційні публічні знімки Ернеста в різні роки його життя, що хочеться таки їх побачити на власні очі. Трохи дивна така зайва описовість для того, що можна було б показати.
Водночас, грубезна за обсягом книга (640 сторінок!) доволі швидко читається: речення короткі, термінології небагато, є всі необхідні посилання й коментарі. Крім того, переклад від Геннадія Шпака – справжнє мистецтво! Настільки багата українська мова, так лексично влучно дібрані синоніми! Це справді якісна українська адаптація. Та й саме видання милує око, особливо вигадлива витинанка-портрет на суперобкладинці.
Дозволю собі коротке резюме-пораду. На мій погляд, цю книгу варто читати, якщо ви:
– любите біографії відомих людей або готуєте власне дослідження такого штибу;
– цікавитеся постаттю Ернеста Гемінґвея й хочете дізнатися більше про прототипів його романів й оповідань;
– залюблені в західну культуру періоду 20 – 60-х років ХХ ст. й прагнете відчути атмосферу тогочасного Парижа.
Ліпше оминіть видання, якщо ви:
– вважаєте, що про письменника найкраще говорять його твори, а не чужі слова чи фрази, сказані зопалу;
– маєте підозру, що викриття неприємних секретів і демонстрація чужої «брудної білизни» зіпсує вам враження від власне творчості митця;
– не любите книги такого жанру або такого обсягу. Відповісти
Светлана Магеррамова 15.11.2021 14:28
Не так давно, у 2017 році, вийшла в світ монографія Мері Дірборн «Гемінгвей». Авторка добре відома в світі американська письменниця й біографиня. В українському перекладі книга вийшла у видавництві «Наш формат» у 2018 році. Досі не було життєпису. який би написала жінка. Детально вивчаючи епістолярну спадщину, архівні матеріали та щоденники Ернеста Гемінгвея Мері Дірборн вдалося у своїй дослідницькій праці яскраво змалювати непересічну особистість письменника та журналіста, величну постать у всіх крайнощах… Роки життя письменника 1899 -1961. Роки активності -1917-1961. 32 розділи монографії дають нам прекрасну можливість детально ознайомитись з усіма віхами його непростого життя. Перші розділи праці знайомлять нас з родиною Ернеста. Розділ за розділом розповідає нам про роки життя і становлення юного школяра. молодого репортера газети « Канзас-Сіті», водія санітарної машини у воєнній Іспанії. 1921 рік – переїзд до Парижа. Ернест пише статті для «Торонто стар».Твори: «Непереможений» та роман «І сонце сходить», тривала праця над всесвітньо відомим романом «Прощавай, зброє» що вийшов у 1929 році. У 1932 році друкує «Смерть після полудня». Перебирається на Кубу, де починається його захоплюючий роман з цією країною. Життя Гема – так часто називали його друзі, було яскравим і насиченим, багатим на різноманітні події. Ця монографія заслуговує на почесне місце. Ми маємо можливість ще раз звернутися до вивчення життя і творчості всесвітньо відомого майстра прози, Людини, що змінила наше уявлення про письменництво, літературу через призму харизматичної особистості класика. Я думаю, що ця цікава монографія сподобається широкому колу дослідників та поціновувачів життя і творчості одного з найвидатніших прозаїків Америки. Його постать зацікавлює і сьогодні. Його письменницьке мистецтво – безсмертне.
Дякую ЛІТтера – бібліотеки міста Житомира
Відповісти
Дивитися ще відгуки
Читачі найчастіше обирають
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
