Книга «Русь «після Русі»»

До останьої третини XVIII ст. сучасні українські землі були строкато розділені між кількома державами — Річчю Посполитою, козацькою Гетьманщиною, запорозькими вольностями, Молдавським князівством, Кримським ханатом, Австрійською та Російською імперіями. Але нова доба ставала добою імперій. 1772 року відбувся першій поділ Речі Посполитої. А з 1812 до 1914 років на наших землях панували лише Росія та Австрія (згодом — Австро-Угорщина).

За цей час начебто пішли у небуття ідеї української вольності, імперії видавалися непорушними. Наполеонівські війни пройшли, оминувши Україну, а за сто років єдиним масштабним воєнним конфліктом тут стала Кримська (Східна) війна. Та й вона не змінила помітно буття людей. Проте за ці десятиліття сформувався модерний український національний проект, патріотична інтелігенція почала визначати засади національної ідеї та вимог свободи, і цей вірус, виникнувши на Слобожанщині та Лівобережжі, сягнув Києва, а потім — Львова. Саме ХІХ століття породило ту Україну, яка почне виборювати себе у 1917 році.

У черговому тому Історії без цензури провідні українські історики викладають свої думки та оцінки начебто найтихішого, але багато у чому засадничого століття української історії