Книга «Роздуми про Європу. Вибрані статті про суспільство, економіку й політику»

Луїджі Ейнауді — один із батьків-засновників Італійської Республіки.  Саме він очолив країну у 1948 році після складання повноважень через стан здоров'я першого президента Італії.

У цій книжці зібрано найважливіші статті Ейнауді в галузі політики й економіки. У своїх статтях він підносить індивідуальність, ініціативність і прагматизм. А головне — намагається застосувати реальну відповідність між ідеалом свободи та конкретно вільним суспільством з економічної та комерційної точки зору. Луїджі Ейнауді вважають одним з тих людей, які стояли біля джерел  Європейського Союзу.

Чому варто прочитати книжку «Роздуми про Європу. Вибрані статті про суспільство, економіку й політику»?

• Більша частина статей, що зібрані у книзі розглядає  погляди Ейнауді на лібералізм, свободу і волю кожної окремої особистості.
• Описує тогочасні питання соціальної політики в Італії та розкриває питання монополій, конкуренції, митних зборів, соціальне/пенсійне/медичне та інші види страхування, кількість дітей в родинах.
• Луїджі Ейнауді вважають одним з тих людей, які стояли біля джерел формування Європейського Союзу.
• Вибрані статті Луїджі Ейнауді публікуються українською мовою з дозволу Фонду Луїджі Ейнауді (Рим).
• Видання цієї книги, а також підготовку і друк книжок серії «Друзі відкритого суспільства» здійснено за сприяння Посольства Італії та Італійського інституту культури в Україні.

Про Луїджі Ейнауді:

Луїджі Ейнауді — італійський політик і економіст. Один із батьків Італійської Республіки. Президент Італії з 1948 по 1955 рік. Після складання семирічного терміну президентських повноважень у 1955 році став довічним сенатором. Був членом багатьох культурних, економічних та університетських установ. Він був прихильником ідеалу європейського федералізму.

Цитати з книжки

Про новий лібералізм:

Не можна собі уявити більш жорстокої тиранії, ніж та, яка ставить життя людини та існування сім'ї в залежність від волі тих, хто наказує зверху. Байдуже, чи той, хто верховодить, захопив владу силою, чи отримав її шляхом виборів....Там, де все залежить від держави, панує рабство, там замість змагальності виникає інтриганство, замість найкращих тріумфують вискочки.

Про блага та свободи окремої людини:

Чи досягне нове сторіччя, дарма скільки років мине від його початку, більшого успіху у важкому завданні забезпечення того, щоб технологія масового виробництва основних товарів великою промисловістю з мінімальними витратами нарешті принесла належний плід, який становить її справжню мету — звільнення людини від необхідності трудитися, від необхідності вбивати в собі саму основу життя, лише для того, щоб здобути товари, необхідні для нашого тваринного існування? Це і є історичним, постійним завданням великого підприємства, заводу, промислового міста: дати людині можливість присвятити більшість свого часу здобуванню благ для дозвілля, благ, пов'язаних з гідними цілями життя.

Про війну і єдність Європи:

Перша світова війна стала кривавим проявом інстинктивного прагнення Європи до об'єднання; але оскільки через безсилу Лігу Націй досягнути європейської єдності було неможливо, проблема відразу ж постала знову...... Неправда, що обидві великі світові війни були спричинені економічними причинами. Той, хто вміє правильно рахувати, ніколи не повірить, що якийсь народ, навіть переможний, може отримати від війни якийсь результат, окрім зубожіння, злиднів, духу ненависті та помсти, що породжують, своєю чергою, нещастя і приниження.
Насправді ж обидві останні великі війни були війнами громадянськими, а точніше, війнами релігійними, і такою ж буде і третя, якщо, на нашу біду, ми таки спричинимо її, довівши діло знищення до завершення.

Про створення організації, яка б могла об'єднати Європу:

Коли нам треба відрізнити друзів миру від його ворогів, не варто прислухатись до декларацій, які лунають тим гучніше, що більше вони брехливі. Натомість запитаймо: чи хочете ви зберегти повний суверенітет держави, в якій живете? Якщо відповідь ствердна, то це запеклий ворог миру. Чи налаштовані ви віддати свій голос, свою підтримку лише тим, хто обіцяє ініціювати передачу частини національного суверенітету новому утворенню під назвою Сполучені Штати Європи? Якщо відповідь буде ствердною, а за словами підуть і справи, тоді і тільки тоді ви можете назвати себе прихильниками миру. Все інше — брехня.