Книга «Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки»

Молоді автори — це квінтесенція думок та ідей. В одних вони хаотично рояться в голові, а в інших розставлені по уявних поличках. Зібрати їх докупи та змусити дружно взятися за руки не так уже й легко.

«Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки» — творчий, інтерактивний та практичний путівник дорогами креативного письма. Ви дізнаєтеся, як розвинути талант, удосконалити письменницькі уміння та навички.

Про книгу

Ви вагаєтеся, чи братися за перо? «Поки в творчому пошуку», «Талановитими лише народжуються», «Не маю часу, краще пошукаю щось більш стабільне».

Якщо у вас час від часу виникали такі думки — ця книжка написана саме для вас.

Один із найпопулярніших сучасних авторів Стівен Кінг якось зауважив: «Письменництво не спосіб заробити грошей, дістати визнання, налагодити стосунки. Воно збагачує життя як тих, хто читає твори, так і тих, хто їх пише. Дістати, досягти, стати щасливим».

Оригінальний «посібник» сучасної української авторки Таіс Золотковської саме для тих, хто хоче подолати власний страх, спробувати відшліфувати свої письменницькі здібності та отримати справжнє задоволення від руху олівця записником чи клацання клавіш клавіатури.

Про автора
Таіс Золотковська— харківська письменниця, відома читачеві за таким книжками, як «Мармур», «ФарФор» та «Лінія зусилля». Ще підлітком взялася за перо. Роман «Лінія зусилля» написала в межах флешмобу NaNoWriMo — Національного місячника написання роману.

У 2015 році Таіс Золотковська заснувала в Харкові Клуб анонімних авторів, який існує й нині. На засіданнях клубу вона заохочує молодих авторів до художнього слова, проводить пізнавальні лекції та уроки креативного письма.

Цитати

Прямуйте за думкою!

Уявіть, що ви заблукали в лісі, починає темніти, накрапає дощ, а з кущів долинає підозрілий шурхіт. Аж раптом ви бачите в траві кінчик червоної шерстяної нитки. Такої, як хасиди роздають біля Стіни Плачу. Ви берете її й рушаєте за нею, змотуючи в клубок. Щось подібне відбувається й під час фрирайтингу. Ви підхоплюєте одну думку й рухаєтеся слідом за нею, поступово розвиваючи. Насамкінець у руках утворюється клубок думок, а ви опиняєтеся на узліссі, знайшовши стежку, яка веде додому.

У вирі зворотного зв’язку

Після сеансу чесного зворотного зв’язку, коли вам укажуть на всі достоїнства й хиби, пропущені коми й вірогідні тире, вам не схочеться фізичної близькості ні з ким, крім пачки серветок. У жодному разі не кажіть альфа-читачеві про те, у якому форматі ви хочете отримати зворотний зв’язок. Нехай здогадається. Він читач чи хто врешті-решт? Він має відчувати вас не те що з півслова — з напівпомаху вій.

Хто ваш читач?

«Книжка буде цікавою для всіх!» — цю відповідь я часто чую від авторів-початківців. За умов жорсткої конкуренції, коли зворушливі історії про маленьких дівчаток сусідять із романами про садомазохістські стосунки, нам слід знати, хто наш читач.

Just do it!

Не намагайся бути надто розумною. Твоє завдання розповісти історію. Просто зроби це. Немає потреби надто драматизувати й передумувати. Вона вже гарна, якщо задовольняє три потреби — розважати, навчати й інформувати.