| Автор | Ернест Гемінґвей |
| Видавництво | Видавництво Старого Лева |
| Рік видання | 2018 |
| Палітурка | тверда, матова |
| Оригінальна назва | For Whom the Bell Tolls by Ernest Hemingway |
| Перекладачі | Андрій Савенець |
| ISBN | 978-617-679-509-4 |
| Кількість сторінок | 608 |
| Мова | українська |
| Розмір | 145 x 200 мм |
| Категорії | Художня література Історична проза Художня література Іноземна класика |
| Артикул | 901234 |
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
LiqPay (Приват24)
Один з найвідоміших та найемоційніших своїх романів «По кому подзвін» Ернест Гемінґвей завершив через три роки після приїзду в Іспанію, де висвітлював події громадянської війни для американської преси з 1937 року. Ця книжка — історія декількох днів життя підривника Роберта Джордана, який, як і Гемінґвей, приїхав з США в Європу на «не свою» війну. Блискучий та печальний роман про мужність та жертовність, моральний обов’язок і проблему вибору, любов та втрату.
Найвидатніший роман про війну в історії літератури.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%
Громадянська війна в Іспанії. Роберт Джордан, розчарований в капіталізмі американець і закоханий в "мучо грасіес, аміго", приїжджає воювати за покликом серця на боці комуністів. Фашисти в тодішній Іспанії при владі, мають більшу армію, краще оснащення і вищі шанси на перемогу, комуністи партизанять, переважно всі вони селяни і тому непрофесійні військові, борються за країну рівних можливостей, влаштовують повстання в своїх маленьких селах, потім ховаються у горах і вірять в допомогу СРСР. Головний герой оволодів навичками підривника, і його направляють підірвати стратегічно важливий міст, аби до фашистської армії не прийшла підмога під час наступу червоних. Хронометраж роману охоплює час від приїзду Роберта Джордана та знайомства з місцевими, що допомагатимуть йому виконувати завдання, 3 дні підготовки до підриву і безпосередньо день Х.
Гемінґвея в цьому романі я відкрила для себе як знатока людських душ і відмінного психолога. Дуже добре прослідковуються мотиви страху та мужньості, що саме криється за обов'язком та коханням. Жіночі образи - Марія та Пілар - вимальовані з усією пристрастю і непослідовністю жіночої натури, особливо коли вона ще й іспанська. Я помітила, що кожен роман про війну, які я прочитала з 2014 року, починаєш приміряти на себе, відшуковувати подібне, підкреслювати ті речення з виразом "а тоді ж було так само": ті ж зради і перемоги, недолуге командування, хоробрість простих військових, тваринний страх і віра в ідеал під назвою "краще життя". Коли я читала такі книжки до всіх подій, я перескакувала поглядом військові описи, бо то було неблизько і від того нецікаво, але зараз, аби прояснити для себе мотиви своїх і ворогів, ти читаєш їх з посиленою увагою і дивуєшся генію Гемінґвея чи Ремарка.
Не можу не відмітити лінію Роберт Джордан/Інглес -Марія. Їхні короткі відносини - це ніби ціле подружнє життя з його кризами і підйомами, близкістю і відстороненістю, довірою і вимушеною втаємниченістю. Познайомившись за неромантичних обставин, ці дві скалічені душі за декілька днів у горах встигли покохати та взяти одне від одного все - від моменту найвищого екстазу до найбільшої туги. І не потрібне продовження, як його і не потребуєш після відкритого фіналу роману, адже найголовніше вже пережито. Відповісти