Олег Драч

Книга «Пасажир (Видавництво Анетти Антоненко)»

Name: Книга «Пасажир (Видавництво Анетти Антоненко)»
Brand: Видавництво Анетти Антоненко
SKU: 930867
Price: 110 UAH
Availability: OutOfStock
Rating: 4.4 (5 reviews)

Артикул: 930867

Пасажир (Видавництво Анетти Антоненко) - фото книги

Переглянути фото книги

Завантажити уривок

Паперова 110 грн

Книга в наявності

Відправка: 06.02.26

Goodreads

3.38

Наш Формат

4.4

Вподобайки

Характеристики

Автор	Олег Драч
Видавництво	Видавництво Анетти Антоненко
Рік видання	2018
Палітурка	тверда
ISBN	9786177192953
Кількість сторінок	192
Мова	українська
Серія	Колекція. Книжки без кордонів
Розмір	135 х 205 мм

Категорія

Сучасна українська проза

Олег Драч - «Пасажир (Видавництво Анетти Антоненко)»

Ціна

110 грн

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

Попередня дата відправки:

У п'ятницю (06.02.2026)

Про що книга «Пасажир (Видавництво Анетти Антоненко)» автора Олег Драч

Цю книжку я писав уривками впродовж кількох років. То ж на початку це були лише діалоги. Потім з’явилося бачення літературного твору. В процесі роботи випростувалося розуміння форми, яку можна було б не тільки читати, а й грати в театрі. Драматургічна природа тут усе ще присутня в діалогах, і твір цей напевно колись іще знайде своє відлуння і на сцені або й кіноекрані.

Вигадувати велосипед, кажуть, є справою невдячною... А я все ж таки дотримуюся протилежної думки. Той, хто шукає, мусить покладатися тільки на себе. Ступити крок за межу знаного й не шукати підказок чи перегуків ні в кого іншого є справою кожного відважного мандрівника.

Відгуки про книгу «Пасажир (Видавництво Анетти Антоненко)»

Рубцов Ігор 14.11.2023 19:08

Маючи свою ціннісну шкалу, я ділюся враженнями від прочитаної книжки, правда, не оголошуючи оцінку: шкала-то моя особиста, а я хто? Кінь в пальто, в сенсі – звичайнісінький читачик. Як затявся на читанні в дитинстві, так і гризу їх – ті книжечки, як горіхи. Відгукуюся не на кожний твір, а коли припекло так, що хочеться висловитися. Посередню літературу, невдалі твори, слабкі, зарозумілі, невиправдано переобтяжені матами заради матів, банальні, беззмістовні, тощо – пропускаю. А таких авторів не скубу. Нащо? Може комусь подобається. Хотів пропустити й «Пасажира» Олега Драча. Потім подумав: ні висловлюся. А мо не тре? Та ні, хоч декілька слів.
Автор – людина, я впевнений, творча, достойна. Артист, навіть Заслужений артист України. Крім основного творчого шляху має публікації, серед яких і цей роман в стилі фікшн (не знаю, брати в лапки стиль, чи ні?) Мова твору доволі прийнятна, не одноманітна, не бідна. Відчувається досвід. Тексту десь під 200 сторінок. І от я починаю читати. Після Борхеса трохи спрощений авторський почерк, але терпимо. Мій бзік – відсутність такої вже прихильності до фікшенів, але що вдієш – цікавість до нових імен і інтрига на початку. Читати в дорозі можна: я – пасажир, герой роману – пасажир, а краще сказати про двох дивакуватих пасажирів у вагоні СВ. Я їду, вони їдуть. Починають спілкування і той, що їхав спершу, загилив таку філософську бесіду з тим, що приєднався, аж – мама рідна! Важко ідентифікувати його світогляд, тому спинюся на слові «контактер» з благородною місією, суть якої теж не просто сформулювати. До того ж, не хочу спойлерити. В тій високо інтелектуальній бесіді наш головний персонаж теж виявився не останнім ерудитом, ставлячи правильні, хоч і наївні (в очах співбесідника) питання. Той же дивак зі знаком «плюс» де напряму, а де півнатяками повчає про заблудлість людей, які на малому п’ятачку землі докотилися до межі, коли їх потрібно якось перезавантажити, бо цивілізації, як кажуть, мідний таз і триндець. Щодо останнього, то велика доля правди в цьому є. Правда, причини і спосіб вирішення – фантазія. Але ж тому й фікшн. Хто від нього вимагатиме прагматизму й реалізму? Складність в іншому. Читаю день – вони обмінюються міркуваннями. Другий день – краю розмові не видно. Вихідні – не читаю. На третій день, дійшовши десь до дев’яностих сторінок, починаю щось підозрювати і роблю спробу читати діагонально. Розмова триває. Складна, подібна до глибоко-мудрої філософії східних релігій, в яких нерідко не тямлять ні послідовники з України, ні навіть їхні наставники. Враження, наче сам автор роками веде духовний пошук своєї істини, формулює її і в книзі хоче викласти нам її основи. Тому, продивившись вниз по тексту кілька десятків сторінок, та ще й знайшовши там спробу вплести в сюжет навколо-християнську термінологію, яка буває у людей, які бачили християн по телевізору, я ризикнув припинити читання. Чи розчаруюся, дізнавшись про абсолютно геніальну кінцівку? Сподіваюся, ні. А хочете спробувати почитати? Відповісти

0 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"