Давід Пакет

Книга «Огнище. 2 год. 14»

Name: Книга «Огнище. 2 год. 14»
Brand: Видавництво Анетти Антоненко
SKU: 928092
Price: 100 UAH
Availability: OutOfStock
Rating: 4.8 (5 reviews)

Артикул: 928092

Переглянути фото книги

Паперова 100 грн

Електронна 50 грн

Книга в наявності

Відправка: 30.01.26

Goodreads

4.00

Наш Формат

4.8

Вподобайки

Характеристики

Автор	Давід Пакет
Видавництво	Видавництво Анетти Антоненко
Рік видання	2021
Палітурка	тверда
Перекладачі	Ростислав Нємцев
ISBN	9786177654659
Кількість сторінок	96
Мова	українська
Серія	Колекція. Театральна
Розмір	130 x 200 мм

Категорія

Драматургія

Давід Пакет - «Огнище. 2 год. 14»

Ціна

100 грн

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

Попередня дата відправки:

У п'ятницю (30.01.2026)

Про що книга «Огнище. 2 год. 14» автора Давід Пакет

«Огнищем» Давід Пакет вириває з нас сміх, наче вириває зуб. У цій гостросюжетній п’єсі автор атакує нашу розхитану колективну свідомість і застій, їй притаманний. Людяність та щирість у чудовому слові. Жорстка комедія та драма водночас.

«Огнище» – цикл із трьох раундів з різними персонажами, стосунки яких отруєні через історію із сімейним спадком. Пошуки захисту, спроби подолання дитячої травми – все перетворилось в єдине безжальне реальне життя.

За «Огнище» автор отримав Премію Sony-Labou-Tansi та театральну премію CTD’A.

Трохи моторошний фрагментований текст балансує між театром і перформансом. Наповнений сюрреалізмом, зосереджений на підлітках і на людській психології загалом. Жвавий, точний, виписаний, немов партитура.

Відгуки про книгу «Огнище. 2 год. 14»

Рубцов Ігор 30.10.2023 21:40

Мій індивідуальний протокол читання змушує мене читати твір, а потім проводити невеличку експедицію інтернетом у пошуку інформації про письменника. Звісно, якщо ім’я автора мені невідоме. Іноді я прощаюся з книжкою, не дочитавши до кінця. Прощання з нею не означає повний розрив з автором. Але після вдалої знахідки іноді хочеться написати відгук, або не писати. Пару разів бажання було сильнішим за мене і я вже реагував, ще не знаючи кінця, а в окремому випадку – ледве навіть прочитавши пару десятків сторінок.
Тілько-но доскроливши п’єсу до завіси і видаливши її з гаджету, все, що я міг сказати собі: «Мдяаа! Як можливо щось написати про неї?» Навіть про них, бо в книжці після основної п’єси – «Огнище» бонусом розміщено ще невеличку – «2 год. 14». Якось так. Спробуйте вголос телефоном порадити комусь. Промовте назву – «2 год. 14». Якщо в минулому ви отримували і надсилали телеграми, у вас вийде. А родзинка книжки не в назві. Читаючи п’єси, я хапався за голову: «Сюр! Сюр! Це махровий сюрреалізм!» І що ж? Радити це іншим, чи утриматися? Я впевнений в адекватності і кваліфікації перекладача з французької – Ростислава Нємцева. Неїстівне він виплюне і затопче ногами. Але наш читач... За п’ятибальною шкалою оцінки чітачів коливатимуться від мінус десяти до дванадцяти з плюсом. Ще раз: за п’ятибальною! Подібна література могла з’явитися тільки в ХХІ столітті. Все! Я дожив до неї і, здається, нічого нового вже не побачу. )))
«Огнище» - сюрреалістична комедійна (?) п’єса. Власне, як і друга, ота що «2 год. 14». Страшно уявити, чим надихається канадський драматург Д. Пакет, але його перо танцює на папері дивні танці. Хоча! Хто ж пише на папері? Під пальцями набір клавіш, як у музичного інструмента. А я бачив, як імпровізує музикант, народжений грати джаз. Спочатку освоїв клавіші, потім вчився ходити. «Огнище» - це трилогія в якій не вистачає психіатра, тому роль психіатра запропоновано нам: читачам або глядачам. Я назвав її комедією? Ну так, напевно на сцені п’єсу грають під постійні смішки і регіт публіки. А якщо опустити репризи героїв, у залишку ми побачимо чисту трагедію, причому трагедію в трьох поколіннях: один акт – епізоди життя одного з поколінь. Як ви зрозуміли, актів у п’єсі три. І всі дійові особи твору по суті є антигероями. Тобто, вони викликають антипатію, плюс питання: чому так? Передача певної негативної спадковості від старших до молодших простежується однозначно. В тому і полягає ідея автора. Але навіть епізодичні ролі в якісь такі, як би висловитись? Із сильно поведеним дахом. Прямо аж, бр-р-р! Мені і до п’єси не дуже хотілося колись побувати в Канаді, а тепер поготів.
В «2 год. 14» ось такий цікавий діалог між Сантою і юнаком:
САНТА: ... Чого тобі хочеться на Різдво, мій гарний Франсуа?
ФРАНСУА: Стати нормальним.
САНТА: Ага, ще один... Ну і молодь, ви всі хочете одного й того самого. «Нормальний» - слово, яке вигадали «психи», щоб мати роботу. Прокиньтеся нарешті.
«Психи» - молодіжний сленг Санта Клауса, що означає лікарів-психіатрів. Років тридцять тому я вважав би автора п’єси навіженим. Незабаром, можливо, канадці пишатимуться своїм народним пророком. Все якось дуже схоже на реальність. Тенденції? Ризикніть почитати!
Дякую Центральній бібліотеці Солом'янки Відповісти

0 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"