Спеціальна відзнака за ексклюзивний жіночий твір Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА»!
За параметрами «жіночого роману», «сільського трилера» та «любовної драми» цей текст здатен потіснити не одного літературного аксакала.
Головна ознака дебютного роману Ж. Куяви «Нічниці» – інтригу витримано до самого фіналу, а композиційно якісний, живий, із дбайливо виписаним тлом та невимушеною гнітючою атмосферою сучасного українського села сюжет, історія запопадливої пристрасті, маніакальної закоханості, з цілком логічним фіналом «словом, усі померли» – залишає неоране поле для читацьких переживань, роздумів та висновків. Як і належить добрій книжці.
Відгуки про книгу «Нічниця»
Шевчук Наталія25.10.2023 13:00
Молода журналістка Жанна Куява стрімко увійшла в літературу з дебютним романом «Нічниця» і посіла гідне місце серед зірок українського письменства.
Цей роман про сучасне українське село, яке «заростає старечим бур’яном» зі слів баби Груні. А ще – про неземну любов юної героїні Іванни, що граничить з божевіллям. Сюжет твору побудований так, що ми знайомимось із селом та героями роману зі спогадів молодої жінки на тлі трагічної реальності. Адже спогади – це єдине, з чого змушена жити Іванна, опікуючись безпомічним, а тому ще палкіше коханим Іваном. Вона співає йому пісень, годує, наче пташка своє пташеня, пережованою їжею – дзьобиком. Вона привітна, віддана та лагідна. Їй нестерпне денне світло, тому вона перетворила день на ніч, і тому в селі її прозвали Нічницею. Причину цього ми, читачі, ще не зовсім розуміємо. І з такою Іванною ми знайомимось на початку твору. А далі – із спогадів героїні вибудовується сюжет роману.
Ось молоденька зав. клубом Іванна прибуває за призначенням в село, яке помалу занепадає. Дівчина перетворює клуб на бажане місце дозвілля сільської молоді. І хоча Іванна не вважає себе гарною, скоріше навпаки, є в ній міський шарм, який вигідно відрізняє її від сільських дівчат. Тому вона привертає увагу місцевих залицяльників. Але серце її полонив Іван, красень і завидний на все село жених. Дівчина покохала пристрастною, безмежною любов’ю, так як колись кохала татка її мама. Згадуючи своїх батьків, Іванна дивується, чи ж може почуття любові бути спадковим, чи ж воно передається від матері до дочки? Бо чим можна пояснити таку ж маніакальну закоханість дівчини до Івана, яка була у її матері до батька. І рання смерть її матері, мабуть, від тієї великої любові, бо ревнощі роз’їдали її зсередини. А у Іванки з Іваном щасливе взаємне кохання, то ж попереду майорять роки безхмарного, спільного життя. Та, мабуть, спадковість таки є, бо дівчина не може бачити біля коханого інших дівчат, яких той навіть не помічає. Іванці здається, що його звабить хтось гарніший за неї, і це не дає їй жити. Іванна згадує слова сусідки Наталки про свого чоловіка, обличчя якого спотворене у п’яній бійці: «Чоловік – дарма, що скалічений, а належить тільки їй, бо хто ж такого захоче». Ці слова породжують у її запаленному мозоку ідею фікс…
У романі «Нічниця» інтрига витримана до самого фіналу. І тому так несподівано і неочікувано читача приголомшує трагічна ров’язка.
В цьому й полягає головна майстерність авторки роману Жанни Куяви. Я вдячна Центральна бібліотека Солом'янки (м.Київ, вул.Освіти,14а) за надану можливість її прочитати.Відповісти
Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!