Книга «Нариси таємної війни. Польський художник на службі визволення Радянської України»
Книга в наявності
Відправка: 02.05.2024
Характеристики
| Автор | Тімоті Снайдер |
| Видавництво | ТАО |
| Рік видання | 2023 |
| Палітурка | тверда |
| Оригінальна назва | Sketches from a Secret War: A Polish Artist’s Mission to Liberate Soviet Ukraine |
| Перекладачі | Павло Грицак |
| ISBN | 978-966-97534-7-2 |
| Кількість сторінок | 400 |
| Мова | українська |
| Серія | Історична Бібліотека Польського Інституту |
| Розмір | 170 х 240 мм |
| Категорії | Військова справа. Спецслужби Всесвітня історія Біографії ТОП книжок українських видавництв |
| Артикул | 943914 |
Тімоті Снайдер - «Нариси таємної війни. Польський художник на службі визволення Радянської України»
Ціна
280 грн
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).
Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Забрати в книгарні "Наш Формат"
завтра з 10:00 до 20:00
Жанри та теми
Дивитись всіПро що книга «Нариси таємної війни. Польський художник на службі визволення Радянської України» автора Тімоті Снайдер Sketches from a Secret War: A Polish Artist’s Mission to Liberate Soviet Ukraine
У центрі «Нарисів таємної війни» Тімоті Снайдера — запаморочлива шпигунська історія польського художника і розвідника Ґенрика Юзевського — одного з найближчих соратників Юзефа Пілсудського, віце-міністра внутрішніх справ українського уряду в 1920 році, волинського воєводи у міжвоєнний період, багаторічного підпільника і конспіратора. Його драматичну біографію Снайдер майстерно поєднує з глибоким історичним дослідженням проукраїнських політичних та інтелектуальних еліт Польщі першої половини ХХ століття — прометеїстів, їхньої участі у протистоянні більшовицькому терору та, пізніше, сталінізму, в амбітному проєкті визволення Радянської України. Це захоплива й динамічна розповідь про змагання польської та радянської розвідок, і водночас ґрунтовна наукова праця на базі сотень архівних джерел.
Відгуки (1) Новий
Антон Левицький 21.02.2024 17:44
Придбав і зразу ж до читання і раптом… Жорстоке розчарування.
Вже на 23-й сторінці спіткнувся об фразу «конспірація проти Російської імперії», а щоб це значило?
Трохи далі «Давніші покоління спротиву імперським парвителям Польші…». Ну можна зрозуміти, хоч дещо муляє. Через абзац «…він звернув своє занепокоєння від навчання пролетаріату заради революції до вишколу молодих людей для війни».
Далі: «Поки молоді поляки будували конспірації (?), три імперії вели війну… Залізничний фонд Росії забрали на мобілізацію найбільшої армії Європи».
Це все на одній сторінці. І на наступній:
«Послуговуючись давнім і високим зворотом польських конспіраторів, Юзевський мав стати одним із мужів довіри Пілсудського в українському уряді».
Про що це?
А ось це: «Юзевський здобув особисте відчуття того, що означала б така революція». Якою мовою це все писане? З якої перекладене?
Хочеться вигукнути «АВТОРА!!!».
А ось і автор: «переклав» з англійської Павло Грицак! Ще й відзначились «науковий редактор» Віталій Скальський та «літературна редакторка» Маргарита Єгорченко. Пишу в лапках, бо фаховість цих осіб дуже сумнівна.
Продиратись крізь ці хащі дуже важко. Весь час змагаються бажання ознайомитись із книгою і відраза до надзвичайно низького рівня перекладу.
І це лише 40 сторінка з 400. Ще приклади?
«Ковалевський із Тютюнником повели свої війська із польського воєводства Волині в УСРР без офіційного дозволу вищих офіцерів Ковалевського (?), а можливо, навіть і без їхнього офіційного дозволу». Брр-рр.
І далі: «радянським агентам вдалося переконати його, що на радянському боці кордону на його провід чекає організація спротиву». Що б це означало?
«Військова пригода знищила довіру до них».
Перегорнемо кілька сторінок, багато сумнівних фраз, хоча можна здогадатись про що. Ось ще приклад: «У 1921 році в жодному волинському місті не було регульованої (?) вуличної мережі». Напевне мається на увазі регулярної, бо для чого б регулювати?
Але ось це вже зрозуміти важко: «Плани націонал-демократів розладнав провал їхньої візії модернізації сходу в 1920-х роках, тож вони зреагували категоричнішим протиставленням до українців та євреїв», або «цілковита зміна актуального ладу».
Читаючи це весь час намагаєшся зробити подвійний переклад: уявити, як це написане англійською та перекласти заново українською. Деколи допомагає.
«У громадських будівлях він повішав портрети Петлюри…».
«Український театр демонстрував національну класику й національні сюжети і гастролював кожного тижня впродовж року». Це ж як? 52 тижні на рік, чи менше?
«Постійні арешти активістів стримували потенційних майбутніх активістів».
«Ті з луцьких комуністів, що залишалися на волі, вважали, що їхня партія упала в “застій”».
«2 вересня 1928 року він представив свої цілі в політичній промові, яку назвав своїм “expose” (експозе)». Ну дуже зрозуміле уточнення – експозе!. Пошукайте в академічному словнику.
Це лише на 100 сторінках, і що я згадав, перегортаючи знову книгу.
Ще ось такий опус «У 1934 і 1935 роках, з початком масових репресій проти польських комуністів комуністи звернулися до польських офіцерів у польському консульстві». Коментарі зайві. Хоча зазначу, під «польськими комуністами» слід розуміти «комуністів – поляків», бо мова йде все ж про репресії в Радянському Союзі.
Або ще ось таке «заступник командира Військової академії польської партії в Радянському Союзі». No comments.
«За десять років до того Міхнєвич першим запідозрив операцію “Трест”, чим поклав початок піднесенню Польщі у війнах розвідок”.
Це сторінка 163, і з мене досить. Хай пробують інші.
Лише скажу, що названі на початку особи, розвели не тільки мене, та ще й потенційних 2500 читачів (такий наклад видання). Вони також розвели Польський інститут у Києві та відділ преси, освіти на культути Посольсьва США в Україні, за підтримки яких здійснено це видання.
Я навіть здогадуюсь, яку методу вони застосували. Google-перекладач. І не треба мати освуту, кваліфікацію. Ера дилетантів, час посередностей.
Схоже жодне видавнмицтво не захотіло мати справу з авантюрмстами, то ж вони якогось ФОПа найняли для друку.
Стережіться…
В радянські часи в журналі «Перець» була рубрика «Страшне перо не в гусака», там друкували якраз фрагменти творів таких писак. Цю компанію в повному складі – туди.
Відповісти
Читачі найчастіше обирають
Інші книги автора
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
