Автор | Джон Герст |
Видавництво | Наш Формат |
Рік видання | 2021 |
Палітурка | тверда |
Оригінальна назва | The Shortest History of Europe by John Hirst |
Перекладачі | Анна Вовченко |
ISBN | 978-617-7866-98-4 |
Кількість сторінок | 232 |
Мова | українська |
Розмір | 140 х 210 мм |
Категорія | Всесвітня історія |
Артикул | 709458 |
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).
Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Історія цивілізації, яка підпорядкувала собі цілий світ.
Всесвітня історія, Європа, нонфікшен.
Якщо ви любите підчитувати книжки з останніх сторінок, щоб дізнатися, чим усе закінчиться, — це видання для вас. Кінець тут наставатиме невдовзі після початку. І не тільки тому, що це найкоротша історія Європи. Річ у тім, що автор розповідатиме історію європейської цивілізації аж шість разів, і щоразу — під іншим кутом.
Для широкого кола читачів, усіх, хто хоче дослідити, з чого складається історія європейської цивілізації, як нове народжується зі старого, а минуле вперто відтворюється знову й знову.
Ви дізнаєтеся, чим відрізняються антична й середньовічна Європа, як одній цивілізації вдалося підпорядкувати увесь світ і пережити падіння імперій. Автор розповідає, які наслідки мали італійське Відродження, німецька Реформація, англійський парламентаризм і революційно-демократичні зміни у Франції. Ви довідаєтеся, як друкарство врятувало Лютера від вогнища, що спільного між романтизмом і націоналізмом та як дві світові війни змінили Європу. І все це стисло, ємко та об’єктивно. Стосовно останнього не сумнівайтеся: автор цієї книжки — австралієць, тож йому легше лишатися неупередженим та пам’ятати про лаконічність.
Джон Герст— історик і суспільний оглядач, автор курсу про європейську історію. Викладав в Університеті Ла Троба (1968–2006), працював редактором популярного історичного журналу Historical Studies, співпрацював із Film Australia та Національним музеєм Австралії.
Чистий, свіжий, спокусливий стиль. Чудово витриманий баланс аналітики й опису, конкретики та узагальнення. — Вілфред Прест, Australian Book Review
Неймовірна книжка, яка постійно спонукає до роздумів. — Courier Mail
Чому Римську імперію правильно називати греко-римською
Римляни воювали краще за греків і краще за них розробляли закони для управління своєю імперією. Римська інженерна думка також сягнула далі за грецьку, і це згодилося римлянам як для воєн, так і для управління імперією. Проте в усьому іншому вони визнали перевагу за греками й покірно їх наслідували. Типовий представник римської еліти розмовляв як латиною (мова римлян), так і грецькою; він міг відправити сина до академії в Афіни чи найняти грецького раба, щоб той навчав його дітей удома. Отже, називаючи Римську імперію греко-римською, ми чинимо так услід за самими римлянами.
Про приватну власність як чинник демократії
Середньовічні королі довго боролися за якнайширші владні повноваження: можливість правити незалежно від знаті, встановлювати власну систему оподаткування, мати армію під своїм цілковитим контролем і особистий бюрократичний апарат. Проте не все було їм до снаги, оскільки вони стартували з дуже слабких позицій. Скажімо, приватну власність вважали священною і недоторканною, а знать привласнила землі, надані їй для управління. Це стримувало королівські потуги. Влада правителів зростала, та все ж вони не перетворилися на східних деспотів, яким у межах їхніх володінь належало геть усе. Коли деспотові чогось бракувало, він просто експропріював собі власність в інших людей або відправляв воїнів на ринок — набрати необхідного товару. Європейські правителі, навіть наділені «абсолютною» владою, ніколи так не могли б. Не все належить королю. На цьому основному принципі ґрунтувалося європейське розуміння влади. Поняття особистих прав — осердя західної традиції — випливає з права на приватну власність.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%