Автор | Стівен Джеррард |
Видавництво | Наш Формат |
Рік видання | 2019 |
Палітурка | тверда |
Оригінальна назва | My Story by Steven Gerrard |
Перекладачі | Дмитро Кожедуб |
ISBN | 978-617-7866-05-2 |
Кількість сторінок | 408 |
Мова | українська |
Серія | Спорт |
Розмір | 140 х 210 мм |
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Спорт, біографія.
Стівен Джеррард за 27 років зіграв понад 700 матчів, на його рахунку 186 забитих м’ячів і сотні гольових передач. Він зміг виграти з «Ліверпулем» Лігу чемпіонів, Кубок Англії, Кубок УЄФА, Кубок футбольної ліги та Суперкубок Англії. Як не надто примітному гравцю з Мерсісайду вдалося стати легендарним капітаном команди «червоних»? Чому один з найвизначніших футболістів світу впродовж усієї кар’єри не полишав стадіону рідного міста?
Для широкого кола читачів, всіх, хто цікавиться футболом та постаттю Стівена Джеррарда.
У цій книжці Стівен Джеррард розглядає визначальні ігри, як-от фінал Ліги чемпіонів 2005, аналізує матчі, проведені за збірну, та доходить висновку, що немає нічого кращого, ніж перемагати для своїх. Автор пише не тільки про визначні перемоги і досягнення, а й про переживання як на футбольному полі, так і поза ним. Він відверто розповідає про особисте життя і кар’єру, пояснює рішення, на які не давав відповідей журналістам, та ділиться власною історією злетів і падінь.
Стівен Джеррард — англійський футболіст, кавалер ордену Британської імперії, головний тренер шотландського «Рейнджерса». Більшість своєї кар’єри провів у складі «Ліверпуля», капітаном якого був із 2003 року. Також він виступав за збірну Англії, зігравши 114 матчів.
Стівен Джеррард – незаперечна легенда сучасного футболу, і його історія, це історія вірності. Існує невелика кількість видатних футболістів, які після завершення кар’єри стають символами своїх команд. Стівен безумовно зараз символізує Ліверпуль, один із найкращих клубів нового тисячоліття. Мені довелося не один раз виходити на поле проти Джеррарда. Важко забути фінал Ліги Чемпіонів 2005 року Ліверпуль-Мілан, в якому Стів проявив себе лідером і великим капітаном. Для мене Джеррард – взірець любові до футболу і поваги до рідного клубу.
Андрій Шевченко, володар "Золотого м'яча" 2004 року, тренер збірної України з футболу
Про захоплення «Ліверпулем»
Я часто грав проти свого брата Пола та його приятелів, на три–п’ять років старших за мене. Вони грали жорстко, іноді збивали мене з ніг, і я розбивав коліна до крові. Але я без сліз вставав і перетворювався на Джона Барнса. Може, він і був на сімнадцять років старший за мене та мав інший колір шкіри, але там, на клапті асфальту просто перед дверима нашого будинку, ми з найкращим гравцем «Ліверпуля» ставали клонами. Також я часто перетворювався на Джона Олдріджа, хай і без вусів, і на Пітера Бірдслі, намагаючись повторити його фінти, хоч не мав його тайнсайдського акценту. Зірки «Ліверпуля» були частиною мене.
Про початок кар’єри
Я досі дуже яскраво пам’ятаю найщасливіші дні мого футбольного життя. Далекого 1996 року, коли мені було лише шістнадцять, я провів перший із двох років у межах юнацької тренувальної програми в «Мелвуд», де мив підлогу, чистив бутси, накачував м’ячі. І, звісно ж, грав, грав і грав у футболі. Тоді не було жодної відповідальності чи тиску. Ми просто шаленіли за футболом. Я зосередився на тому, щоб отримати професійний футбольний контракт. Відчув, що футболом можна заробляти на життя.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%