Книга «Мої битви і вчинки»

Ґетц (Ґоттфрід) фон Берліхінґен — лицар з надто бурхливою вдачею і різким норовом навіть для ранньомодерної Німеччини. Майже п’ятдесят років його життя минуло у безкінечних війнах — за імператора і за повстанців, за аристократів проти міських громад, за одних графів і герцогів проти інших і навпаки, проти турків, швейцарців і французів. Він воював із єпископствами і намагався оподаткувати цілі міста, ловив на битих шляхах купців і встрягав у сутички на імперських з’їздах, потрапляв у полон і вимагав викупи за в’язнів. Зрештою Берліхінґен став архетиповим образом «барона-розбійника», до його персони звертались такі класики німецької літератури, як Ґете і Ґергарт Гауптман, даючи йому протилежні оцінки, а в часи Другої світової на його честь була названа панцергренедерська дивізія.

Вашій увазі представлені спогади Ґетца (Ґоттфріда) фон Берліхінґена, які він надиктував у глибокій старості, і хай Вас не бентежать самовиправдальні пасажі автора, адже ними він хоче дещо прикрити бурхливість доби, в якій йому випало жити на повну.

ПРО АВТОРА

Німецький феодал, військовик, найманець, учасник Селянської війни. Мав прізвисько «Залізна рука». Походив з роду імперських лицарів Берліхінґенів. При народженні отримав ім'я Ґоттфрід, в родині звався зменшеним ім'ям Ґетц. Брав участь у збройних сутичках з іншими лицарями та феодалами, боровся проти архієпископа-курфюрста Майнцського, був учасником численних воєн і повстань. Після війни проти Франції 1542–1544 років відійшов від справ, оселився у власному замку Ґорнберг, де спокійно мешкав, написав свої мемуари. У 1562 році отримав виклик від священних фемів (таємна організація з покарання злочинців) на суд. Тоді Ґетц зібрав кошти та цінні речі, збираючись тікати. Втім у ніч на 23 липня помер від інсульту. Його залізна рука зберігається в музею міста Ейнсфельд.