Мексиканські пригоди українського мрійника
Перше, що треба зробити, перед тим, як відкрити цю книгу, – примружитись. Бо з її сторінок вас просто-таки заллє променями пекучого мексиканського сонця. Разом із автором, Максимом Кідруком, ви пройдете вздовж усієї Мексики від Тихого океану на заході до Карибського моря на сході. І ця подорож, хай і уявна, запам’ятається вам надовго.
Але про все по черзі. Мексика приголомшує читача не відразу. Спочатку треба подолати разом із автором нелегкий шлях до усвідомлення своєї Мрії. І лише тоді, коли випробування буденністю й рутиною будуть пройдені й перешкоди подолані, ви зможете розпочати цю захопливу подорож.
“Мексиканські хроніки” не простий путівник, а радше подорожній щоденник, усі пригоди в якому описані настільки емоційно й кумедно, що часом просто неможливо стриматися від реготу. Треба віддати належне авторові адже посміятися над самим собою насмілиться далеко не кожен, а тим більше поділитися з читачами історією своїх поневірянь (часом смішних, а часом і небезпечних). Але Максим Кідрук робить це настільки легко, безпосередньо й щиро, що до кінця книжки вам здається, ніби автор якщо не ваш добрий друг, то принаймні за келихом пива у одному з описаних у книзі хостелів ви з ним точно спілкувалися.
Може, ваша зустріч відбулася у Акапулько, й Максим розповідав вам, як невинна прогулянка пляжем закінчилася для нього втечею від місцевих бандитів, або як, заснувши в готелі біля відкритого вікна, він примудрився обгоріти до кольору піонерського галстука. А може, в древньому Паленке, де автор скуштував місцевої екзотичної страви, яка виявилася такою гострою, що у дегустатора чотири години поспіль з очей лилися сльози. А може, цей відчайдуха ділився з вами враженнями від прогулянки справжніми мексиканськими джунглями. Який би момент своєї подорожі не описував автор читаючи, неможливо позбутися враження, що він розповідає все особисто вам.
Мабуть, такий ефект спричинений тим, що цей відчайдушний парубок здійснив мандрівку сам! Не знаючи іспанської мови, не маючи у заокеанській далекій країні знайомих, у яких можна зупинитися, пересуваючись не надто комфортабельним транспортом та спілкуючись під час подорожі з випадковими, такими як і сам, мандрівниками, автор, певно, отримав гостру потребу висловитись, поділитися новими неймовірними враженнями. Так і з’явилася ця книга. Уважний читач зверне увагу на примітку в кінці видання, у якій йдеться про те, що більшість розділів були написані в Мексиці, так би мовити, по гарячих слідах. Саме тому, якими б захопливими не були пригоди й якими екзотичними не здавалися би місцини, все ж у першу чергу звертаєш увагу не на те, про що написано, а на те, як. Аж не віриться часом, що Мексиканські хроніки дебютна книжка Кідрука, і недарма журі Коронації слова присудило їй друге місце у цьогорічному конкурсі.
А наостанок хочеться відмітити оптимізм, який струменить із кожної сторінки. Що б не сталося автор непохитно вірить у те, що далі буде краще. Такому ставленню до життя варто повчитися. І тоді вам до снаги буде не тільки подорож до Мексики, але й усе, що тільки спаде на думку адже у кожного своя Мрія.
Тетяна Самчинська
