«Матінка Кураж та її діти»

Алегорична п’єса німецького драматурга Бертольда Брехта «Матінка Кураж та її діти» була написана восени 1939 року, це розповідь про війну людини, що дивиться на світ з широко відкритими очима. За декораціями Тридцятилітньої війни, яка закінчилась трьома століттями раніше, прозирає пафос і ницість (ганебність) Другої світової, втіленої в постаті матінки Кураж. Жах війни розкривається не стільки у сценах насильства, які є її обличчям, скільки в спотворенні чеснот, які в мирний час вказують на шляхетність духу. Діти матінки Кураж не зраджують себе і гинуть у горні війни, яка залишає по собі попелища всього людяного. Брехт ставить п’єсу вперше в 1941 році і тим самим кидає звинувачення війні в нищенні цінностей, які є міркою людяності. Після закінчення Другої світової Брехт писав: «Великий Карфаген вів три війни. Він був ще могутній після першої, ще залюднений після другої. Його неможливо було відшукати після третьої».