1801 рік. Розкішний бал на честь п'ятиріччя князівни Любославської закінчується масовим пограбуванням і викраденням людини. Там, де хвилину тому розважалася шляхта, тепер гуляють розбійники. Граф Юзеф наважується зірвати з ватажка маску, бачить під нею знайоме обличчя і прощається зі свободою. Але таємний агент Слєпньов знайде слабину ухвалого бандита - чарівну жінку, за-для якої він ладен дістати хоч зірочку з неба, хоч кольє княгині Ольги...
Відгуки про книгу «Маска»
Шевчук Наталія25.10.2023 13:07
Це моє перше знайомство з творчістю В.Лиса. Роман справив на мене велике враження. Він виявився досить захоплюючим детективом. Заодно допоміг побувати у часі панування князів, панів, розказав про історію сучасних земель західної України, Поділля, Польщі про устрій та закони тих часів.
Головному герою Прокопу судилося здолати авантюрно-пригодницький шлях. Переживши в дитинстві трагедію в сім'ї, зазнавши знущань з самого себе, він попри все рветься нагору до забезпеченого життя. Це була жорстока, безжалісна, розумна й хитра людина, яку можна порівняти з дияволом. Він без жалю позбавляє людей життя, вирішує чужі долі, маючи багато масок.
Історія життя Прокопа Марушка мене дуже вразила. Адже попри все він шукав жінку, яка його полюбить, з ким він буде щасливий насправді, без масок і чужих історій. Але перед нами постає підступний вбивця, на руках якого багато крові. Чи буде для нього справжнє щастя? Найдорожчі серцю жінки просто не впускали його в своє життя. В їх очах він бачив зневагу, люту ненависть, презирство. Це розбивало йому серце. І він втікав від самого себе, свого єства, яке рвалось назовні руйнувати все навкруги і жадало влади.
Та всі негаразди родом з дитинства. Коли мати вбила названого батька на очах у дитини, то усередині малого Прокопа щось зламалося. Звідти й пішли всі біди у дорослому житті. Маючи неабиякі здібності й розум, Прокіп своїм обдаруванням підкорював собі світ, наганяв жах на людей, нещадно розправлявся з тими, хто йому заважав, та жадав влади. Повністю засуджувати його не можна, але й виправдовувати досить складно. Не дивно що ця спустошена й хвора людина завершила останок свого життя при монастирі. Замолюючи свої гріхи. Насправді мені здається, що Прокіп нікого окрім себе і свого пригодницького способу життя і не любив по справжньому. Бо хіба може людина, яка здійснила таку кількість вбивств, любити по справжньому?
Останнім часом я все більше занурююсь в історію України, побут і відносини між людьми. Завдяки цьому твору я відкрила для себе дуже цікавого письменника В.Лиса і сподіваюсь це відкриття не останнє. Дякую Центральна бібліотека Солом'янки (м.Київ, вул.Освіти,14а) за надану можливість прочитати її.Відповісти
Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!