| Автор | Карл Маннергейм |
| Видавництво | Наш Формат |
| Категорія | Мемуари |
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Історія Європи ХХ століття очима батька Фінляндії.
Історія, міжнародна політика, мемуари.
Виявляється, «лінія Маннергейма», про яку згадують у підручниках з історії, — міф. Розповіді про легендарні й дуже міцні споруди — перебільшення Радянського Союзу. Насправді все трималося не на фортифікаціях, а на силі фінської армії — так пише Карл Маннергейм.
Для найширшого кола читачів, всіх, хто цікавиться історією ХХ століття, світовою політикою та постаттю Карла Маннергейма.
У своїх спогадах Маннергейм розкриває багато деталей радянсько- фінляндської та Другої світової воєн. Як країні з чотиримільйонним населенням удавалося протистояти демографічному велетневі — СРСР? На які жертви Фінляндія йшла заради миру? Наскільки лицемірно поводилися радянські представники на перемовинах? Як Фінляндія протистояла тиску Третього Райху, що вимагав приєднатися до наступу на Ленінград? Відповіді на ці й інші питання ви отримаєте з першоджерела — спогадів батька сучасної Фінляндії. А ще зрозумієте, наскільки мудрим, чуйним і скромним він був.
Карл Маннергейм — видатний воєначальник, державний діяч, дипломат, мандрівник, маршал та президент Фінляндії. Одна з найяскравіших постатей у період світових воєн.
Про провокації СРСР перед війною і тактика Фінляндії
Не було жодних сумнівів, що Совєтський Союз концентрує своє військо на Карельському перешийку. Надходила інформація, що туди саме прибули танкова бригада, важка артилерія та інші підрозділи, а ще в Ленінграді з’ явилася піхотна дивізія, помічена раніше в Польщі. Від 9 жовтня мало не щодня відбувалися польоти в глибину перешийка, на півночі від Ладозького озера й над Петсамо. Будь-якого дня росіяни могли влаштувати провокацію, яка дала б їм формальний привід напасти на Фінляндію. Я наказав ретельно уникати будь- яких дій на суходолі, на морі й у повітрі, які потенційно давали б СССР привід для провокації, і відвести всі батареї на таку віддаль, щоб їх далекобійність не сягала за кордон.
Чому Совєтський Союз відмовився від початкової мети у війні з Фінляндією
Ударна міць механізованої Червоної армії не справдила великих сподівань, що покладалися на неї, у кампанії проти невеликої і слабко озброєної армії, яку змогла виставити чотиримільйонна нація. Блискавичного успіху не сталося, і до того ж зосередження сил на фінляндському войовищі зумовило непропорційно велике навантаження на тодішні ресурси країни, не насамкінець — на транспорт і постачання рідкого пального. Крім того, дуже дошкуляла низка політичних ускладнень. Найвагомішою була загроза інтервенції західних держав, яка поставила стосунки СССР із Францією й Англією на межу розриву. Не в інтересах Кремля було й те, що він опинився зі зв’язаними на півночі руками, саме коли німецько-російський пакт мав постати перед новими випробуваннями: анексування Бесарабії й совєтизація балтійських країн.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%
