Книга «Людині під силу. Сімсот років гуманістичного вільнодумства, пошуку та надії»

Анотація книги «Людині під силу»

Гуманізм бере за основу культурну динаміку та моральну відповідальність. Століттями цей світогляд надихав людей робити свій вибір із принципів вільнодумства, інтелектуального пошуку, співчуття та оптимізму. Що об’єднує всі грані гуманізму? Чому він має невиснажну силу проти фанатиків, містиків і тиранів? Відповідаючи на такі запитання, Сара Бейквелл закликає переосмислювати історію, піклуватися одне про одного й нагадує, що всі ми найперше люди. На читачів чекає грандіозна інтелектуальна пригода разом із гуманістами від Петрарки й Боккаччо до великих мислителів XX — початку XXI століття. Хтось із них прагнув просувати наукові ідеї, хтось більше наголошував на раціоналізмі й етиці, хтось займався культурними та літературними дослідженнями, бувши фахівцем із гуманітарних наук. А який шлях оберете ви?

«Приголомшливе запрошення поговорити й посперечатися»,

— The Wasnington Post

«Книга великих і сміливих ідей, людяна і читабельна. Бейквелл велична, дотепна і співчутлива водночас»,

— The Wall Street Journal

Детальніше про книгу

Книга «Людині під силу: сімсот років гуманістичного вільнодумства, пошуку та надії» — це інтелектуальний нонфікшн від британської письменниці та професорки Сари Бейтквелл. Що таке гуманістична традиція, і як подана етична площина впливає на світогляд людини? Авторка ставить це запитання на перших сторінках книги, але не підводить до однозначного висновку. Вона підштовхує читачів до самостійного визначення концепції гуманізму, розпалюючи багаття для думок.

Професорка відкриває декілька шляхів, які допоможуть осмислити глибинний зміст людської природи. Одна стежка веде до джерела вільнодумства в літературі та культурі, інша — до внутрішнього пізнання, а третя проводить до початків науки антропології.

Історія гуманістичної думки й вчення теоретиків-гуманістів

У нонфікшні «Людині під силу» Сара Бейтквелл розкриває сутність і становлення телеології антропоцентризму через призму філософських поглядів і рефлексій історичних постатей. Авторка мандрує просторами епохи Відродження й повертається до реалій сьогодення. Відтак дозволяє осягнути суспільний прогрес в аспекті етики й ментальних переконань.

Більшість видатних гуманістів заперечували існування божественного. Однак вони намагалися не затьмарювати духовне процвітання особистості скептицизмом, секуляризмом і критикою релігії. Їхні концепції відбивали прагнення переконати маси, що людина за своєю природою досконала, тому має насолоджуватися кожною миттю життя й бути вільною. Історія ідей філософії минулого — це метафізичний каркас, який підтримує цінності гуманізму теперішнього.

Можна дізнатися більше про візії славетних мислителів, що підкріплені та прокоментовані тезами Сари Бейтквелл, якщо купити «Людині під силу».

Фундаментальні принципи, що обєднують ідеалістів

Вільнодумство, пошук і надія — три стовпи, що тримають етичну позицію гуманізму та дозволяють їй розвиватися. Не втрачати оптимізму при виході із зони комфорту, дотримуватися раціоналізму та бути впевненим у власних силах є тим, що удосконалить і збагатить етичну парадигму. Також авторка розповідає про важливість практики критичного мислення в найскладніших життєвих ситуаціях.

Сара Бейтквелл впевнена: вільнодумство дає змогу існувати, спираючись на моральні сумління. Пошук особистого шляху розширює епістемологічні орієнтири, а надія спонукає до удосконалення добробуту індивіда, його близьких і знайомих. Три принципи стануть життєвим компасом у багатьох векторах існування.

«Бейтквелл втілює в життя те, що пропонує — оскільки проповідування було б анафемою для гуманіста — вона практикує те, що радить. Вона вкладає в цю книгу всю себе, поєднуючи філософські роздуми з яскравими анекдотами. Вона насолоджується парадоксальним і особливим, нагадуючи, що кожна людина є носієм безлічі світів»,

— Дженніфер Салаї, літературна критикиня The New York Times

Спадщина Просвітництва: зародження Організації Обєднаних Націй

Книга «Людині під силу» не лише тлумачить сутність антропоцентризму, а й порушує тему прав людини. Після Другої світової війни населення багатьох країн було морально знищеним. Гідність, віра, рівність — це все було за межами реальності, однак культурний вплив європейських гуманістів перевернув ситуацію догори дриґом. Відтак було засновано ООН: риторика популізму поступово відходила з методів тиску на маси, а феномен постправди став потужним політичним інструментом. В авторитаризмі вбачали загрозу для свобод, а ірраціоналізм, що спричинював дестабілізацію суспільства, відкрито критикували.

Сучасні кризи — епідемії, війни, економічні занепади, соціальні трансформації та кліматична криза — зміщують акценти в роботі Організації Обєднаних Націй. Однак її цілі залишаються незмінними: підтримувати захист людини та захищати права особистості.