Віктор Франкл

Книга «Людина в пошуках справжнього сенсу»

Name: Книга «Людина в пошуках справжнього сенсу»
Brand: КСД
SKU: 703137
Price: 170 UAH
Availability: InStock
Rating: 4.8 (59 reviews)

Паперова 170 грн

Книга в наявності

Відправка: 11.10.2024

Goodreads

4.37

Наш Формат

4.8

Вподобайки

1017

Amazon Bestsellers УАЛ рекомендує Pekar's Book Review

Характеристики

Автор	Віктор Франкл
Видавництво	КСД
Рік видання	2016
Палітурка	тверда, матова
Оригінальна назва	Man's Search for Meaning by Victor E. Frankl
ISBN	978-617-12-0452-2
Кількість сторінок	160
Мова	українська
Розмір	105 х 170 мм
Категорії	Популярна психологія ТОП книжок українських видавництв
Артикул	703137

Віктор Франкл - «Людина в пошуках справжнього сенсу»

Ціна

170 грн

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Самовивіз

Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).

Перевірити наявність на складі

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

Забрати в книгарні "Наш Формат"

завтра з 10:00 до 20:00

РАЗОМ ДЕШЕВШЕ

Жанри та теми

Популярна психологія (211)

Загальний розвиток (122)

Про що книга «Людина в пошуках справжнього сенсу» автора Віктор Франкл Man's Search for Meaning by Victor E. Frankl

Віктор Франкл — всесвітньо відомий психіатр, психотерапевт, філософ. 1942 року він потрапив до концтабору, де на нього чекали голод, приниження, хвороби, постійна загроза життю. Аналізуючи свою поведінку та поведінку інших в’язнів, Франкл віднайшов стратегії, що утримують людину над прірвою, захищають розум від божевілля та надають сенс життю. Свій жахливий досвід виживання він описав у книжці, яка допомогла мільйонам людей віднайти себе та змінити життя. Віктор Франкл доводить, що тільки-но людина знаходить сенс свого існування, вона отримує сили, щоб здолати будь-які випробування. Поради людини, яка зазнала нелюдських випробувань, варті того, щоб бути почутими.

Відгуки про книгу "людина в пошуках справжнього сенсу"

"Невмирущий літературний твір про виживання." The New York Times

"Наснажливий документ про дивовижну людину, якій вдалося здобути користь з настільки жахливого досвіду. Обов'язково до прочитання". Library Journal

"Цю книгу я намагаюсь перечитувати раз на кілька років. Це один з найбільш надихаючих творів серед усіх написаних книг впродовж історії людства. У чому сенс життя? Що ви маєте, коли думаєте, що у вас нічого нема? Карколомні та серцезворушні історії. Ця книга має бути в кожній бібліотеці". Джиммі Феллон, американський актор, комік і телеведучий

Цитати з книги віктора франкла

Про сенс життя

"Справжній сенс життя потрібно відкривати у навколишньому світі, радше ніж у самій людині або її власній душі. Буття людини завжди скероване до чогось або до когось іншого, – чи це сенс, який потрібно здійснити, чи інша людська істота, з якою потрібно зустрітися. Що більше ви забуваєте про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини, то більш людяною ви стаєте і тим повніше реалізуєте себе."

Про користь гумору

"Нехай на деякий час, нехай в певних особливих ситуаціях, але гумор – це теж зброя душі в боротьбі за самозбереження. Адже відомо, що гумор, як ніщо інше, здатен створити для людини якусь дистанцію між нею самою та її ситуацією, поставити її над ситуацією, нехай, як уже згадувалося, і ненадовго."

Про виживання в концтаборі

"Попри всю вимушену фізичну та духовну примітивність життя в концентраційному таборі духовне життя могло бути глибшим. Уразливі люди, які звикли до багатого інтелектуального життя, могли відчувати сильний біль (вони часто були тендітної статури), але їхнє внутрішнє життя не страждало так сильно. Вони були спроможні рятуватися від навколишнього жахіття в багатому внутрішньому житті й духовній свободі. Тільки таким чином можна пояснити явний парадокс: деякі слабкіші в’язні часто виживали в таборі краще, ніж міцні люди."

Відгуки (9) Новий

Марія Линда 13.12.2021 10:56

Сьогодні майже кожна людина має дах над головою, одяг, їжу, не кажучи за купу барахла, яким ми наповнюємо свої будинки. Щодня ми проводимо якісь внутрішні пошуки, шукаємо своє місце. І здавалося, попри наповнене життя в багатьох людей виникає екзистенційна криза (пошук сенсу життя). А що казати тому в кого все відібрали - сім’ю, дім, соціальне становище та навіть таке елементарне як одяг, їжу. Страшно уявити себе на місці автора. Особливо, коли він писав про становище в концтаборі, що в них нічого не залишилося, єдине що їм належало – це їхнє тіло, яке мало вигляд кістяка обтягненого шкірою.
Людина може все пережити, але для цього їй потрібно притупити свої емоції. Віктор Франкл описує стадії психічних реакцій на ув’язнення і апатія та байдужість були одними із захисних механізмів. Він розповідає, як дивився, коли тягли труп його друга стукаючи головою об сходинки і це не викликало в нього якихось емоцій. Думки про самогубство періодично виникали у кожного, від безвиході, від постійної загрози смерті. Навідавшись до іншого концтабору, вони заздрили їх в’язням, бо там не було печей для спалювання трупів. І запитуєш себе, як при таких обставинах можна ще триматися за життя. Слабкіші статурою люди часто виживали в таборі краще ніж міцні: «Вони були спроможні рятуватися від навколишнього жахіття в багатому внутрішньому житті й духовній свободі». Єдине, що їм залишалося – це тікати у закапелки своєї пам’яті. В. Франкл часто повертався до образу своєї дружини, бачив її усмішку, розмовляв із нею: «Я зрозумів, що людина, у якої в цьому світі нічого не залишилося, усе ще може відчувати блаженство, хоча б на мить, розмірковуючи про кохану особу». Навіть після визволення з концтабору тіло звільнилося швидше ніж мозок: «Ми буквально втратили здатність радіти і мали навчитися цьому знову»
В другій частині книги розповідається про логотерапію. Це вид психотерапії, який розробив автор, вона покликана полегшити пошуки життєвого сенсу. Саме головне, що я зрозумілі, що не варто шукати якогось абстрактного чи глобального сенсу життя. У всесвіті не має великої мети, він продовжуватиме існувати не залежно від того, що ви збираєтеся зробити сьогодні. Для початку ставте собі щоразу якісь маленькі, короткострокові цілі, щоб розібратися чого ви хочете. Головне побороти нудьгу, яка є проявом екзистенційного вакууму.
«Живіть так, начебто живете вже вдруге і начебто вже помилялися так, як збираєтеся помилятися зараз» Відповісти

5 0

Андрій Плетінка 23.11.2021 10:06

Кожна людина чогось прагне, ми хочемо реалізуватися самі і отримати відгук від друзів, рідних, коханих. У історї людства були помилки, як Друга Світова війна, мільйони були поневолені і вбиті у концтаборах. Автор опинився у концтаборі, але це не зломило його, навпаки, він зрозумів значення таких почуттів як співчуття, людяність, жаль. У концтаборі впала завіса і стала видна людська сутність: хто свиня, а хто порядний, хто боягуз, а хто сміливий, хто загубився, а хто знає свою мету у житті. Утиски, яких зазнав хлопець, просто неймовірні: жорстокість і нелюдське відношення, якась юшка на обід, працювати цілий день на холоді, спати у брудних бараках.
Після концтабору автор працював у відомій школі екзистенційної психології, яка прийшла на зміну фрейдизму. Він є засновником логотерапї - тобто терапії словом. У другій частині він розглядає своє ув’язнення з точки зору психології, він виділяє три стадії, які проходять в’язні концтабору. Перша - неприйняття того, що відбувається, друга - смирення з важкими випробуваннями, третя - відновлення після ув’язнення. Він виділяє три ключові моменти, які допомогли йому подолати важкі часи: знання свого призначення, співчуття інших в’язнів, кохання до своєї дружини. Важливо не просто досягти чогось, а бути корисним, тоді мета стає побічною у процесі реалізації.
Книга надзвичайно мотивуюча і надихаюча. Відповісти

3 0

Леоха Федір 20.10.2021 20:50

Іноді, в години депресії, задаєшся питанням про смисл життя, безкінечного циклу робота-дім-робота і перестаєш цінувати життя. Після тяжкого робочого дня я кажу собі: "Гаразд, ще один день минув"... Я навіть не усвідомлював, що ті ж самі слова казали в'язні концтабору Освенцим під час ув'язнення в роки Другої світової війни, а чи можна порівняти моє восьмигодинне сидіння біля ПК з дванадцятигодинною зміною в 15-градусний мороз?! Саме таку "роботу" мав в концтаборі автор книги. Його життєва історія не вкладається в голові, а його душевний дух, стійкість і жага до життя захоплює. В цьому хаосі він відкрив істину, що у кожного залишається Внутрішня свобода! Бо кожен здатен вирішувати як сприймати проблему (навіть ув'язнення в таборі або невиліковну хворобу) - як неприємність, або як поштовх до розвитку. Авжеж краще розвиватися, але для того щоб під цим кутом дивитись на проблеми, треба мати сенс життя. Тому автор вважає, що "пошук сенсу існування - це рушійна сила життя людини". Цікаво, що цей сенс ми можемо знайти в будь якому віці і при будь яких обставинах. В його пошуках може допомогти відкриття, яке зробив автор коли перебував в концтаборі - логотерапія, один із варіантів психотерапії, який практикують багато сучасних клінік. Саме логотерапія ставить своєю ціллю допомогти людині у набутті особистого сенсу життя. Більш детально про цю методику можна дізнатися в наукових дослідженнях автора. Відповісти

2 0

Подзізей Катерина Олександрівна 01.07.2020 09:33

1942 року Віктор Франкл потрапив до концтабору. Книга «Людина в пошуках справжнього сенсу» про те, як знайти сенс в житті навіть в такому пеклі. І як опісля залишитися людиною.
Окремі абзаци перечитувала по декілька разів, багато виділяла олівцем і читала вголос фрази із книги знайомим.

Книга складається з двох частин:
- досвід життя в концтаборі;
- основи логотерапії (logos – з грецької «сенс»).
«Пошук сенсу існування – це рушійна сила життя людини…. Цей сенс унікальний і специфічний, бо мусить і може бути знайденим лише самою людиною; тільки тоді він набуде значущості, яка задовольнить волю до сенсу.»
Є суперечливі моменти, є розходження з тими теоріями, які ми звикли звідусіль чути, але є те, що об’єднує більшість з них: взяти відповідальність за власне життя, власні дії, власні почуття.
Думка, що її прочитуємо скрізь всю книгу:
«Але однією з головних рис людського існування є здатність повставати проти обставин, переростати їх. Людина здатна змінювати світ на краще, якщо це можливо, і змінювати на краще себе, якщо це необхідно.»
Відповісти

1 0

Костянтин 02.10.2019 19:06

Купуючи дану книгу, я вже розумів, що це буде не тривіальний автобіографічний твір. Насправді виявилось, що я недооцінив складність даної книги в прочитанні та розумінні. "Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі" - це дві книги в одній. Перша частина майже суто автобіографічна з невеликими проблисками роздумів автора на тему психології. Другу ж частину я б назвав академічною, яку було дуже важко читати і якби не вдалі приклади від автора, то вона б залишилась для мене білим листом. Книжка досить маленька, мабуть найменша з повноцінних дорослих творів, які я читав. І цей момент досить насторожує - що автор міг умістити в настільки короткий твір? Пересторога розвінчується з перших сторінок і ти розумієш, як вміло та лаконічно описані усі страхи при потраплянні в концтабір та жахи перебування в ньому. Історія має логічний початок та завершення, але все ж таки не вистачало більше деталей і не через те, що насолоджуєшся описаними жахами, а навпаки співпереживаєш і хочеш знати, що сталось з друзями та знайомими автора - вижили вони чи їх спіткала жахлива доля решти ув'язнених. Книга є досить гнітючою і не варто її вибирати як ресурс для читання обідньої перерви на роботі чи сонячного дня у парку. Це не те, що розслабляє, мабуть єдине що є позитивним - це кінцівка історії та академічна частина з висновками. Відповісти

3 0

Андрій 05.08.2019 17:09

Літо. Ми з друзями поїхали в атмосферну мандрівку на озеро Лютка. Це там, де Світязь, але не таке популярне місце, від чого по-своєму привабливе. Ліс, галявина на березі озера, там ми розмістили палатки, а від галявини вглиб озера тягнеться пірс. І ось сиджу я на тому пірсі, ноги у теплій і прозорій воді, та читаю доречне екзистенційне чтиво. Роздумую і підкреслюю цитати, які просто не можу не підкреслити.

- "...душевне здоров'я невід'ємне від певного ступеня напруги, напруги між тим, чого людина вже досягла, і тим, що їй належить здійснити."
- "Іноді фрустрована воля до сенсу опосередковано компенсується волею до влади, включно з найбільш примітивною її формою ? волею до грошей. У інших випадках місце фрустрованої волі до сенсу посідає воля до насолоди. Саме тому екзистенційна фрустрація часто завершується сексуальною компенсацією. У таких випадках ми спостерігаємо, як сексуальне лібідо починає вирувати в екзистенційному вакуумі."
- "Урешті людина не повинна запитувати, що є сенсом її життя, але радше має погодитися, що це запитання до неї. Одне слово, кожну людину розпитує життя, і вона може відповісти життю єдиним чином ? відповідаючи за власне життя."
- "Існують обставини, за яких людина позбавлена можливості працювати або насолоджуватися життям; але чого ніколи не можна виключити, так це неминучості страждань. Відповідаючи на виклик страждати мужньо, людина бачить сенс у житті до останньої миті і зберігає цей сенс до кінця в буквальному розумінні. Іншими словами, сенс життя є безумовним, позаяк містить потенційний сенс неминучого страждання."
- "Живіть так, начебто живете вже вдруге і начебто вже помилилися так, як збираєтеся помилитися зараз! Мені здається, ніщо не стимулює почуття відповідальності у людини більше, ніж цей принцип, який дозволяє уявити, що, по-перше, теперішнє ? це минуле, а по-друге, минуле ще можна змінити і виправити. Така інструкція ставить людину обличчям до скінченності життя, а також до закінченості того, що вона робить зі своїм життям і собою."
- "Що більше людина забуває про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини [самотрансцедентність], то більш людською вона стає і тим повніше реалізує себе. Те, що називають самореалізацією, зовсім не має бути метою для досягнення з простої причини: що більше її прагнеш, то більше шансів її проґавити. Іншими словами, самореалізація можлива лише як побічний ефект самотрансцендентності."
- "Кохання ? це єдиний шлях до того, щоб зрозуміти іншу людську істоту в найглибшій суті її особистості. Ніхто не може уповні усвідомити сутність іншої людської істоти, якщо не полюбить її. Завдяки коханню можна побачити істотні риси та якості кожної людини; і навіть більше, можна побачити її нереалізований ще потенціал. Що більше, своїм коханням людина допомагає реалізувати цей потенціал коханій особі. Відкриваючи їй, ким вона може стати, можна спонукати її до реалізації цього потенціалу."
- "...песиміст нагадує людину, котра зі страхом і сумом поглядає на свій настінний календар, з якого щодня відриває сторінку і який щодня робиться тоншим. З іншого боку, людина, яка активно вирішує свої життєві проблеми, наче вириває з календаря чергову сторінку й охайно та ретельно її зберігає разом із попередніми, спочатку накидавши на ній кілька стислих нотаток. Людина з гордістю й радістю оглядає багатство, зібране у цих нотатках, бо це свідчення життя, прожитого уповні. Що це означатиме для людини, якщо вона помітить, що старіє? Чи має вона будь-який привід заздрити молодим людям, яких бачить, або ностальгувати над втраченою юністю? Для чого їй заздрити молоді? Через можливості, які мають молоді люди, те майбутнє, яке для неї вже позаду? ?Ні, дякую, ? думатиме людина. ? Замість можливостей я маю у минулому вже доконане, не тільки реальність виконаної праці і здійсненного кохання, але й мужньо пережитих страждань. Цими стражданнями я найбільше пишаюся, хоч вони й не можуть викликати заздрощів?."
- "Свобода ? це лише зворотний аспект цілого феномена, лицевим боком якого є відповідальність."

Віктор Франкл "Людина у пошуках справжнього сенсу". Не збрехали книговидавці, попередивши на обкладинці про впливовість цієї книги. Особисто мене вона вивела на новий рівень духовного росту, додала величезний запас внутрішньої сили, завдяки якому я і мужньо страждав, коли доля принесла страждання, і сильно кохав, коли доля уже була більш прихильною. Раджу всім, кого не лякають слова "фрустрація", "ноогенний" чи "невроз". Відповісти

1 0

Дивитися ще відгуки

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!