| Автор | Юлія Чернінька |
| Видавництво | КМ-Букс |
| Рік видання | 2019 |
| Палітурка | тверда |
| ISBN | 978-966-948-301-0 |
| Кількість сторінок | 304 |
| Мова | українська |
| Серія | Лицар Смарагдієвого ордену |
| Розмір | 130х205 |
| Художник/ілюстратор | О. Чичик |
| Категорії | Дитяча література Дитячі повісті і розповіді Дитяча література Дитяче фентезі та фантастика |
| Артикул | 915684 |
Кур’єрська доставка в межах Києва
(окрім Столичного Шосе)
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
До відділення Justin
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000)
Магазин "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна)
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
LiqPay (Приват24)
Світ чародіїв обрав своїм Лицарем хлопчика Ярослава й покликав його в далеку мультисферну подорож до міста Люмберн. Попереду на нашого героя чекатиме багато пригод, де будуть летючі птеродактилі й запальні нурсики, стародавні фортеці і привиди-святики, чарівники-добродії, а ще лиходій Магістр, його бездушні слуги алебарди, кривавий Кат Місія Лицаря велична. Він має врятувати місто від злого правителя та повернути безрадісним дітям Життєдайне Мерехтіння. Чи вдасться звичайному київському хлопчикові повернути в Люмберн радість? Часи відважних героїв не минули - все можливо, коли є підтримка друзів, відвага та непереборне прагнення допомогти Добру здолати Зло.
Для дітей молодшого і середнього шкільного віку.
"Вже було чути, як десь поруч шумить вода. Пройшовши ще трохи, вони опинилися на березі бурхливої підземної річки, чиї чорні води то там, то тут вигравали-сяяли дрібними вогниками.
- Це - омліни. Вони наче світлячки. Тільки набагато більші, - пояснив Клітій.
Та й справді, підійшовши ближче до води, вони почули протяжне та сумне:
- О-о-о-о-о-о-М-м-м-м-м-м-Л-л-л-л-л-л-л-л
- А що це означає? Чому "Омл"? - запитав Ярчик у нурсика.
- Насправді вони кажуть "Мам",- промовив горошковий. - Луна в підземеллі спотворює звук, і нам чується "Омл".
- То вони кличуть маму? - перепитав розчулений хлопець.
Йому стало страшенно шкода цих створінь.
- Таки так, - відповів Клітій, зітхаючи. - Кличуть. Хоч вони й привиди. В такій подобі ці діти потрапили сюди зовсім маленькими. Найстаршому омлінові дванадцять років."
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%
