Книга «Ким ми були»

Книга «Ким ми були» — це військова мемуаристика, поєднана з автобіографічною психологічною драмою від українського письменника, художника й режисера Валерія Пузіка. Автор презентує публіці експериментальний текст, шлях якого розпочинається ще задовго до початку повномасштабного вторгнення. Переплітаючи художнє зі справжнім, письменник осягає війну як трансформаційний досвід.
 

У пронизливій мозаїці свого буття, втіленій на сторінках документальної прози, Пузік осмислює усе пережите. Із силою мистецтва автор закарбовує пам’ять про побратимів, що назавжди залишаються в строю. У кожному слові — біль втрат і нездійсненних мрій. У кожному рядку — прагнення стояти за своїх до останнього.

• Видання створене за підтримки Стипендійної програми від Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та PEN Ukraine.
• Книгу Пузік присвячує пам’яті Максима «Далі» Кривцова, загиблого 7 січня 2024 року під час бойових дій на Харківщині.
• Нонфікшн містить авторські ілюстрації Валерія Пузіка.

Художня есеїстика часів російсько-української війни

Над книгою «Ким ми були» Валерій Пузік почав працювати ще у 2015, коли перебував у складі Добровольчого українського корпусу. Простягаючись крізь роки й ландшафти, текст фіксує, як війна трансформувала самого письменника й тих, з ким Пузік прокладав собі дорогу крізь армійську буденність. Молоді й відважні, вони обрали рушити на фронт та виборювати свободу.
 

Поступово реалії військової служби змінили їх. Тих, хто не знав різниці між ім’ям і позивним, хто не ховав загиблих друзів на полі бою. Власні спогади автор обрамлює у художню форму, для старту обираючи події протистояння в Одесі 2 травня 2014 року. Локації та час текстів повсякчас змінюються. Блукаючи між знайомими місцями радощів, втрат і усмішок крізь сльози, письменник повсякчас озирається на улюблене місто моря.

Відновлення ідентичності з підтримкою та вірою

Крізь рядки, що відстукують у ритмі зраненого серця, лунає голос Пузіка, відшукавши який він говорить про буденні проблеми у бойових діях і випробування духу. Посттравматичний синдром стає нав’язливим супутником тих, хто підступився до війни надто близько. Цей шлях — незворотний. Утім, письменник вперто прагне повернути загублене. Найголовніше з усього втраченого — своє ім’я.
 

Радимо купити «Ким ми були» та відкрити серце болісній, а водночас такій потрібній і правдивій оповіді Валерія Пузіка.

Експериментальна оповідь-виклик читачам

Автор крокує на межі жанрів і форм, витворюючи унікальний текст-свідчення доби, крізь яку довгі роки простує український народ. В оповіді письменник вшановує загиблих, що серед них Максим «Далі» Кривцов та Алла Пушкарчук із позивним «Рута». З цими людьми митець ділив початок свого військового шляху, в дусі братерства й особливого зв’язку пізнаючи життя на фронті.
 

Не ховаючись за мовчанням, завдяки творчості автор знаходить назву для всього, що переживає і відчуває. Розмови про смерть, страх та екзистенційність буття вплітаються в історії, з яких читачі пізнають війну в різних її проявах і фазах.