«Києво-Печерська Лавра (м'який магніт, мвСК3)»

За легендами, Печерський монастир заснували в придніпровських печерах в 1051 році ченці Антоній та Феодосій поблизу літньої княжої резиденції Берестово. В той час це був навіть не Київ: Берестово лежало неподалік княжої столиці. Печерній обителі пощастило: вона швидко набула популярності та статків, розбудувалася, отримала в ХІІ ст. статус Лаври (так називають головний великий монастир). Помолитися сюди приходили князі та знать. Це був центр літописання, саме тут творили легендарні Нестор-літописець (автор «Повісті временних літ»), Сільвестр, Нікон. А історія Києва була б значно менш дослідженою, якби не Києво-Печерський патерик (ХІІІ ст.). Зі зростанням важливості зростала й загроза нападу на монастир непрошених гостей. В кінці ХІІ ст. навколо обителі піднімаються оборонні стіни. На жаль, орду Батия вони не зупинили. Як і весь Київ, в 1240 р. Лавра була зруйнована. Мури та башти монастиря, які збереглися до сьогодні, походять з 1698-1701 рр Навіть в радянські часи войовничого атеїзму Лавра майже не постраждала. Вже в 1926 р. її було оголошено заповідником. В 1990 р. ХIV сесія міжнародного комітету UNESCO внесла комплекс в Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В 1996 р. заповіднику в Києво-Печерській Лаврі надано статус національного.