Автор | Білл Брайсон |
Видавництво | Наш Формат |
Рік видання | 2018 |
Палітурка | тверда, матова |
Оригінальна назва | A Short History of Nearly Everything by Bill Bryson |
Перекладачі | Олена Замойська |
ISBN | 978-617-7513-04-8 |
Кількість сторінок | 472 |
Мова | українська |
Розмір | 140 х 210 мм |
Категорії | Біологія. Генетика. Географія Всесвітня історія |
Артикул | 709106 |
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Науково-популярний бестселер, що здобув відзнаку Aventis Лондонського королівського товариства та Міжнародну премію Рене Декарта.
Популярна наука, фізика, біологія, астрономія.
Якщо у школі ви захоплено розглядали схему внутрішньої будови Землі чи із цікавістю вивчали сполуки хімічних елементів, ця книжка напевне стане вашою улюбленою. Якщо ж наука видається вам нудною й незрозумілою, Білл Брайсон переверне ваші уявлення! Роками вивчаючи наукові праці та спілкуючись з антропологами, математиками, астрономами й фахівцями інших наук, автор оповідає історію про все на світі: від Великого вибуху й до розквіту цивілізації.
Білл Брайсон — британський письменник родом зі США, колишній ректор Даремського університету й почесний член Лондонського королівського товариства. Автор понад 20 книжок туристичної та наукової тематики. Свого часу працював у виданнях Times та Independent. Офіцер Ордену Британської імперії.
Книжка для всіх, хто цікавиться наукою, історією та життям навколо нас.
Білл Брайсон доступно й цікаво пояснює дивовижні досягнення науки та навіть зазирає в майбутнє, силкуючись зрозуміти суть людського покликання.
Блискуче й напрочуд влучно. Білл Брайсон знайомить нас із матеріальним світом від найменшого кварка до найбільшої галактики, розповідаючи про все, що існує на різних рівнях між ними, й обрамлюючи історію яскравими та маловідомими фактами. Це чудовий приклад сучасної наукової прози.
New York Times
Брайсон відомий насамперед як автор гумористичних тревелогів, і ця книжка схожа на попередні, за винятком того, що цього разу Брайсон подорожує світом науки.
People
Кожен атом, з якого складаєтеся ви, майже напевно побував у складі декількох зірок і був частиною мільйонів організмів, аж поки не став вами. Кожен із нас складається з такої величезної кількості атомів, і всі ми піддаємося такій нещадній переробці після смерті, що значна кількість наших атомів, — як припускають, до мільярда в кожному з нас — колись цілком могли належати Шекспірові.
По мільярду кожен отримав від Будди, Чингісхана й Бетховена або від будь-якої іншої історичної постаті, яка б не спала вам на гадку. (Ці постаті, вочевидь, мають бути історичними, тому що атомам потрібно декілька десятиліть, щоб повністю перерозподілитися; отож, як би вам цього не хотілося, ви навряд чи маєте атоми Елвіса Преслі).
Ми на диво мало знаємо про те, що відбувається в нас під ногами. Кумедно, Форд почав виробляти автомобілі, а Нобелівський комітет присуджувати премії значно раніше, ніж ми дізналися, що в Землі є ядро. І, звісно ж, ідея про те, що материки, наче латаття, рухаються поверхнею Землі, стала загальновизнаною менш ніж покоління тому.
Нині астрономи здатні робити найнеймовірніші речі. Якби хтось запалив сірника на Місяці, вони б зауважили цей вогник.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%