Джордж Орвелл

Книга «Колгосп тварин (Окреме видання)»

Name: Книга «Колгосп тварин (Окреме видання)»
Brand: Фоліо
SKU: 950584
Price: 204 UAH
Availability: InStock
Rating: 5.0 (4 reviews)

Артикул: 950584

Колгосп тварин (Окреме видання) - фото книги

Переглянути фото книги

Паперова 204 грн

Електронна 110 грн

Книга в наявності

Відправка: 27.12.25

Наш Формат

5.0

Вподобайки

Характеристики

Автор	Джордж Орвелл
Видавництво	Фоліо
Рік видання	2024
Палітурка	тверда
Перекладачі	Тереза Гнатишин
ISBN	978-617-5516-41-6
Кількість сторінок	112
Мова	українська
Серія	Окреме видання
Розмір	145 х 215 мм

Категорії

Антиутопія Іноземна класика

Джордж Орвелл - «Колгосп тварин (Окреме видання)»

Ціна

204 грн

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

Попередня дата відправки:

У суботу (27.12.2025)

На книжкових полицях

Історія (2259)

Дивитись всі

Про що книга «Колгосп тварин (Окреме видання)» автора Джордж Орвелл

Джордж Орвелл раніше від інших позбувся ілюзій щодо місії Радянської держави. «Колгосп тварин» — це алегорія на революцію 1917 року і наступні події в СРСР до розгортання сталінізму. У передмові до першого українського видання (1947 року) Орвелл зазначав, що для нього дуже важливо, щоб люди на Заході побачили радянський режим таким, яким він є.

За сюжетом тварини на фермі повстали проти фермера Джонса і створили незалежний «Колгосп тварин». Але, захопивши владу, лідери повстання одразу забули про задекларовані правила майбутнього щасливого життя. В алегоричній формі зображено переродження революційних принципів і програм, поступовий перехід від утопічних ідей загальної рівності до диктатури і тоталітаризму.

Відгуки про книгу «Колгосп тварин (Окреме видання)»

Рубцов Ігор 20.10.2024 21:56

Здавалося би... Ми – нинішні і Орвелл – кінця сорокових років минулого століття. Я не про всіх нас в контексті змісту «Колгоспу тварин», лише про вузький сегмент, тонкий прошарок суспільства, який марить тією «вєлікай дєржавай», описаною англійським письменником після доповіді валлійського журналіста - Ґа́рета Джонса про терор і голод в СРСР. Останній став свідком, очевидцем більшовицької злочинної політики щодо власного народу, а британець майстерно описав у форматі казки механізми дії «народної» влади. Йому би довголіття, щоб дослідити зріз українського (не кажу вже про оте рaшидлo, що лізе на нашу землю) соціуму, отруєного ковбасою по 2,20, прикормленого профспілковими путівками і ощасливленого червонопрапорною демонстрацією на річницю жовтневої. Орвелівські «боксери», готові за будь-яких умов рвати жили, за пайку чи без неї, потроху доживають, але «вівці» – вони, здається, безсмертні створіння. Змінилися форми, пішли в минуле партійні копняки і рішення з’їздів, але на місці, де мала би утворитися порожнеча, формуванням свідомості займається телевізор. Узагальнюючи, я не сподіваюся, що умовна «вівця» може дослухатися до сатири, моєї чи Орвелла. «Колгосп тварин» набув нових форм в пострадянській Україні, от тільки не зник назавжди і безповоротно. Місце «верескуна» переформатоване і вдосконалене та, власне, в жодному разі не можна назвати колгоспом всю країну. Ні! Це якийсь паралельний світ, який існує попри всі жахіття радянщини, які правдою вилилися і стали доступними для вивчення змалечку, для всіх і скрізь. Гостра алегорія автора «Колгоспу тварин» і «1984» - іншого геніального витвору, не настільки вже алегорична. Принаймні, якщо наприкінці вісімдесятих – початку дев’яностих правда приголомшувала нас, то нині ми вже не дивуємося, як деякі наші ж обранці чорне називають білим і іхні числені прихильники підтакують: «Біле-білесеньке!» Авжеж, шість десятиліть тому Орвелл під образом Наполеона – огидного кабана закамуфлював постать садиста-Сталіна. Якби дописати і перетворити в епопею «Колгосп тварин», престол Наполеона міг би успадкувати якийсь, наприклад, Паровоз. Тільки, з натяком на національні риси, щоби прізвисько закінчувалося на -нюк.
Алегорична казка Орвелла актуальна і попри її вік. Навіть більше, вона набирає значимість, причому в багатьох країнах світу. Що ж мене стримувало звернутися до творів Орвелла раніше? Я то пам’ятаю той обридлий і ненависний мені совок: половина життя – це життя в ньому по самі вуха. І, знаєте, назад якось не хочеться. То що робити, щоб і іншим не хотілося? Як мінімум, наголошувати, не замовчувати, прищеплювати огиду до тієї сумнової чорної смуги в історії, протистояти маніпуляціям, що й донині заворожують «овець». Ну вже точно, немає бажання залишатися просто спостерігачем, сподіваючись, що якось воно буде і нас, можливо, пронесе. Ага, пронесе! В іншому означенні цього слова, якщо дамося загнати нас назад до стійла.
Дякую Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди! Відповісти

0 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Інші книги автора

Схожі товари

Ви дивилися

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"