| Автор | Енн Епплбом |
| Видавництво | Видавничий дім "Києво-Могилянська академія" |
| Рік видання | 2010 |
| Палітурка | тверда, матова |
| Перекладачі | Андрій Іщенко |
| ISBN | 978-966-518-522-9 |
| Кількість сторінок | 511 |
| Мова | українська |
| Категорії | Історія. Військова справа Всесвітня історія |
| Артикул | 500901 |
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
LiqPay (Приват24)
«Історія ГУЛАГу» (Пулітцерівська премія 2004 р.) - перша систематична праця, присвячена хронології, причинам та наслідкам розвитку репресивного апарату Радянського Союзу й системи концентраційних таборів як його складової.
На основі фактів автор доводить, що система радянських карально-трудових таборів була небаченим за своїми масштабами й жорстокістю інструментом експлуатації, гноблення й винищення комуністичною владою народів Радянського Союзу. Енн Епплбом спирається як на вже відомі опубліковані свідчення, так і на результати власної великої дослідницької праці в архівах колишнього Радянського Союзу.
Актуальність "Історії ГУЛАГу" для України тяжко переоцінити. Ця книжка може й повинна стати одним із чинників формування суспільної думки, яка нарешті зуміє подолати радянський спосіб мислення й дії в новій українській державі й новому українському суспільстві.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%
Про що книга?
Енн Епплбом доводить, що історія не повністю розкриває систему карально-трудових таборів СРСР. Посилаючись на вже опубліковані свідчення та архіви колишнього Радянського Союзу, авторка доводить безмірний рівень жорстокості, бездушності гноблення людей з багатьох народів. Авторка пише, що Сталін створював табори не для того, щоб знищувати людей, а заради використання робочої сили, проте умови змушували виживати, а не жити.
Книгу мені порадили, сама б я її не наважилася читати через те, що не люблю такі твори. Проте мене від цієї книги відірвати було неможливо: історія захопила надто сильно. Я жахалася, читаючи про те, що доводилося переживати моїм предкам. Я жахалася, читаючи про моральний і фізичний біль жінок, чоловіків і дітей, про їх приниження та знущання. Я жахалася, читаючи про те, якими жорстокими бувають люди.
Що особливого?
Цікаво те, що історію таборів СРСР описала американська журналістка. До того ж, геніально написала.
Епплбом описувала, до чого додумувалися в’язні. Наприклад, вони навчилися робити гудзики зі шматочків жованого хліба, щоб одяг не падав, та голки з риб’ячих кісток, навчилися добувати нитки зі старих шкарпеток, вміли непомітно спати, шити сірниками і ходити без поясу. На лісопильні замість того, щоб пиляти нові дерева, просто видавали за щойноспилені старі. А щоб не було помітно, відпилювали від колод затемнілі зрізи. Деякі намагалися стимулювати різні захворювання, аби їх тільки звільнили від роботи. Авторка детально описує такі процеси.
Чи варто прочитати?
На мою думку, безперечно, варто. Проте чи зможете ви осилити? Книга містить багато фактів, через які мурашки бігають по шкірі, і з’являється бажання припинити читати. Наприклад, читати про згвалтування, катування, канібалізм насправді нелегко. Хіба зможе будь-яка людина легко прочитати про те, що через жахливі умови перевезення матерів з дітьми троє жінок покінчили життя самогубством, залишивши немовлят сиротами? Чи легко буде вмістити, що жінки віддавалися чоловікам, аби тільки завагітніти і отримати кращі умови проживання: уникнення тяжкої праці, наявність кращої їжі?
Попри все, книга я безцінним джерелом історії українського народу і не тільки. На мою думку, варто присвятити час саме для цього шедевру, щоб дізнатися історію, яку так довго приховували і яку боялися висвітлювати. Саме через перекручені та приховані факти з’явився культ Леніна та Сталіна. Ця книга справді може стати чинником фopмувaння cуcпiльнoї думки, якa зможе усунувати радянський світогляд в нашій державі.
Відповісти