Книга «Ідіоми емансипації»

Від самого початку слово «емансипація» означало більше, ніж просто звільнення, а емансипація галицьких селян – далеко не те саме, що одиничний акт скасування панщини та підданства 1848 року. Характер цього тривалого і суперечливого процесу визначали абсолютистська держава і новочасні інтелектуальні, політичні та культурні проєкти визволення людства. Саме тут революція мала стати водночас національним і соціяльним визволенням, а «модернізатори» вперше розчарувалися у «селянстві». Ця масштабна трансформація, безпосередньо пов’язана з великими суспільно-політичними змінами в Австрійській імперії – революцією 1848 року, конституційними й ліберальними реформами 1860-х років, – змінила правовий статус селян, уможливила їхню участь у політичному житті країни, надала їм певних громадянських свобод, змінила правовий статус їхнього землеволодіння і в такий спосіб вплинула на їхню підставову економічну діяльність.

Автор не ставить собі завдання простежити генеалогію галицьких уявлень про емансипацію чи зреконструювати ідеї та дискусії навколо неї – його цікавить радше перебіг реальної емансипації у Східній Галичині. Зміни в соціяльних практиках щодо галицьких селян неможливо ні зрозуміти, ні пояснити, не врахувавши мови процесу емансипації – певних формул, якими послуговувалися для обґрунтування змін і пояснення чинних практик та підставових уявлень, із яких ці формули поставали. Цей базовий код і названо «ідіомами емансипації».