quot;У 1928 році видатний український поет і перекладач Михайло Драй-Хмара написав сонет quot;Лебедіquot;: він назвав київську групу поетів-неокласиків quot;Гроном пrsquo;ятірним нездоланих співцівquot;, до якого належав і сам. Усіх їх репресували, і живим вийшов із тюрми лише Максим Рильський, над яким постійно висів Домоклів меч сталінських репресій.
Доля багатьох поетів у всі віки була не завжди щасливою. Здебільшого замість лаврових вінків їх вінчали терновими. Переважна більшість українських письменників-шістдесятників теж зазнала не найкращої долі ndash; хтось передчасно перейшов у кращі світи, а дехто мусив творити quot;в шухлядуquot;. Були й вимушені часткові компроміси з владою...
Із ширшого кола письменників-шістдесятників представляємо невеликі підбірки поетичних творів поки що іншого quot;пятірного гронаquot; В.Симоненка, М.Вінграновського, Б.Олійника, І.Драча і Л.Кисельова. Про кожного з названих вище поетів (за винятком, здається, Л. Кисельова) вже написані солідні наукові праці. Про їхню творчість не можна говорити кількома рядками, бо кожний твір, а особливо поетичний шедевр, вимагає посутньої розмови. Але звучання поезії має переваги над будь-яким, навіть архінауковим тлумаченням...quot;
В музичному оформленні використано фрагменти творів композиторів В.Сильвестрова, В.Івасюка, В.Губаренка, В.Губи. В художньому оформленні використано роботи художника-шiстдесятника Георгія Якутовича.