Книга «I am not Russia»

Неполіткоректний антифеміністичний чоловічий роман.

Тематика

Сучасна українська проза.

Про книжку

Цей неполіткоректний роман ставить під сумнів основні цінності сучасної демократії. Окрім того, він містить сексистські, расистські, антифеміністичні вислови та думки, які неприпустимі в цивілізованому суспільстві, та наче розпалює міжнаціональну, міжконфесійну, расову та гендерну ворожнечу.

Для кого книжка «I am not Russia» Антіна Мухарського

Цю книжку не бажано читати людям з ознаками політичної, феміністичної та лівацької шизофренії; людям, одержимим дияволом і почуттям гіпертрофованої толерантності, політкоректності; православним фундаменталістам та адептам мультикультуралізму; людям із браком освіти, інтелекту, совковим дебілам, вагітним жінкам.

Категорично заборонено

читати цей твір людям без почуття гумору!

Про автора

Антін Мухарський (також відомий під псевдонімом Орест Лютий) - письменник, актор, телеведучий. Автор музичного проекту «Лагідна та сувора українізація». Засновник мистецької платформи «Український культурний фронт», автор культової програми «Зелена лампа», а також альманахів «Жлобологія» (дослідження природи українського хама), «Майдан. (Р)еволюція духу» (народження української неогероїки) та «Національна ідея модерної України» (українська футурологія).

Інша книга автора

• «Майдан. Революція Духу» Антін Мухарський, «Наш формат», 2014 рік

Цитати

Колись у далекій юності спершу батьки, а потім і педагоги в інституті неодноразово дорікали мені, що буцім розмови вголос із собою — свідчення якогось там психічного розладу, надовго посіявши в мені страх дійсно збожеволіти, наче той негр у кутку, який то співає пісень, то шалено регоче з нічого. Що поробиш — стан перманентного божевілля для справжнього митця є найкомфортнішим, бо тільки він і дозволяє підтримувати в собі ілюзію, буцім ти — обраний, унікальний, особливий, що, зрештою, дає тобі право на творчість.

То що видає в нас совків? Неохайний, а часом яскравий і вульгарний одяг зі схильністю до бикуватої спортивності? Скутість? Дивакувата манера поведінки? Розгублений, насторожений і водночас колючий вираз очей? Примхливо відкопилена губа та занадто яскравий макіяж у дам? Підкреслено зверхнє ставлення до оточуючих, за яким ховається елементарна непевність у собі. Золоті хрести на грудях і товсті ланцюги на зап’ястях? Дивний винахід постсовка, що називається «барсетка»? Хамська нечемність? Галасливість? Мова? Запах з рота? Нечищене або убоге взуття? Золоті зуби? Недоглянутість нігтів? Дешева біжутерія? Широкі вилиці? Погані звички і зачіски? Усе те, що можна охарактеризувати терміном «деградативна селекція совка».