Книга «Ґруні та й ґражди»

Книжка поезій «Ґруні та й ґражди» — зразок навдивовижу органічного побутування сучасного поета в континуумі традиційної культури Гуцульщини й, зокрема, часопросторі літературного середовища рідної Криворівні з «видіннями і відлуннями» того, що відбувалося в нім за його понад столітню історію. Поет не лише знає, що, але й відчуває, як саме у Криворівні народилися «Тіні забутих предків». У криворівській церкві стоїть і на місці Івана Палійчука з повісті М. Коцюбинського, і на місці Івана Миколайчука з фільму С. Параджанова, і на своєму місці Він заходить у ґражду під вершком Игреця, споглядає солярні знаки на сволоці, а недремний дідо Иванчік уже підказує ідею «Игрецкої зґарди», вплітає ремінісценції до майбутнього сонетного вінка...

Кучєрєво флоєра сегодне прєде.

Завтра бартку — та й кріс у руку.

Я шє найду, Марічко, тебе аби де 

И з тобов шє си стріну, Дзвінчуку... 

То не тільки від них, то й від себе: у кожного гуцула свій Дзвінчук, у кожному — свій Довбуш…
 

Книжка проілюстрована роботами Василя Шандра.

Єк бжьоли запечєтуют рамку з медом и дают людем на пожиток, так и ця книжечька є запечєтанов рамков, де си прєчє вошшіна прадідівскої гуцулскої бесіди, ика хоть використовуєси новов верствов, але є дуже варков перед поступом чєсу.

Автор