Книга «Графиня»

Розмінявши п'ятий десяток, провінційний художник і шкільний учитель малювання Платон Лемещук не мав ілюзій стосовно того, що він "міг би" у цьому житті і яким воно є в реальності. Численні пейзажі рідного містечка Густого Лугу, кілька портретів і талановита учениця Люба - єдина, за чиє майбутнє він колись справді боровся, і єдина, чиє кохання не схотів прийняти. І коли одного дня він якимось містичним чином втрачає усі свої картини - останніх свідків, що він був художником, - Платон відчуває: і він, і все налякане таємничими вбивствами містечко стали жертвами чиєїсь злої волі, абсурдної фантазії. Химерні спогади про чуже минуле, навіяні портретом фатальної графині Венцеслави, змушують його знову взятися за пензля, бо тільки митцю дано відповісти на питання: невже хтось хоче відтворити минуле і повернути час назад?