Книга «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

Про видання «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

Як так сталося, що у найближче оточення керівництва ОУН проникли радянські спецагенти? Чому такий видатний діяч як Євген Коновалець потрапив у руки совєтів? Якими були справжні обставини смерті очільника УПА? 

Праця, викладена у цьому виданні, є важливим джерелом для встановлення української історичної правди, адже розкриває роль радянських спецслужб у вбивстві Коновальця та спроби розколоти ОУН за допомогою провокацій. Читачі матимуть можливість купити цю цікаву книгу та отримати доступ до унікальної інформації про одного з ключових діячів української історії. Прочитання книги «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства» дозволить поглибити свої знання про події, що відбувалися у минулому, а також краще зрозуміти контекст життя та смерті Євгена Коновальця.

Структура видання «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

Дослідження, яке нещодавно нарешті побачило світ в Україні, структуроване таким чином, що складається з трьох основних блоків: перший — біографія Євгена Коновальця, а також аналітичний погляд істориків на справу вбивства очільника ОУН. Саме у першій частині видання містяться вперше перекладені українською мовою документи: тижневий рапорт і кримінальна справа поліції Роттердаму. Зазначена деталь варта особливої уваги, адже ці документи є ключовими для розуміння скоєного ще в минулому столітті вбивства. Тривалий час українці не мали доступу до цих даних.

У другому блоці цієї книги містяться матеріали комісії ОУН, яка займалася розслідуванням вбивства Коновальця, і працювала над справою у 1938-1940 рр. (документи з архіву ОУН у Києві). У третьому блоці видання вміщено листування Євгена Коновальця з таємними агентами совєтських спецслужб, які видавали себе за націоналістів — Павлом Судоплатовим, Кирилом Полуведьком та окремими діячами ОУН. Саме ці листи ілюструють причини та обставини проникнення радянських агентів у оточення Євгена Коновальця.

Якщо вам важливе відновлення історичної істини, а також ви цікавитеся правдивою історією України — ви обовязково мусите прочитати це паперове видання «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства».

Якщо вас зацікавила ця книга, ми рекомендуємо до прочитання такі видання

• «Перспективи української революції» Степан Бандера
• «Подолати минуле: глобальна історія України» Ярослав Грицак
• «УПА. Історія нескорених»
• «Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука»
• «Зродились ми великої години... ОУН УПА» Вахтанг Кіпіані

Про авторів історичного видання «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

Олександр Кучерук — історик, завідувач відділу Національного музею історії України, директор Бібліотеки ім. Олега Ольжича. Був членом редакції часопису «Пам'ятки України», керівником департаменту видавничої справи Держтелерадіо, працював в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, завідувачем відділу Українського інституту національної пам’яті. Організував та керував «Музеєм Української революції 1917–1921 років» (нині у складі НМІУ). У своїх дослідженнях та науково-популярних працях акцентує на темі Української революції 1917–1921 років та історії ОУН.

Юрій Черченко — історик, український науковець. Понад 40 років працює в Академії наук України – спершу в Інституті історії України, а далі в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Головне наукове зацікавлення — документи Українського визвольного руху.

Михайло Ковальчук — історик, український науковець. Після отримання історичного фаху в КНУ ім. Тараса Шевченка почав працювати в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Досліджує тему національно-визвольних змагань 1917–1921 років. Нині в Збройних силах України.

Змістовні відгуки про книжку «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

«Автори підготували до друку цікавий збірник документів. Уперше публікуються українською мовою (переклад з голландської) розсекречені документи поліцейського розслідування вбивства співробітником НКВС СРСР Павлом Судоплатовим лідера ОУН Євгена Коновальця 23 травня 1938 року в нідерландському місті Роттердам. З опублікованих документів читач дізнається деталі від свідків того злочину — випадкових перехожих і працівників ресторану, в якому зустрічалися Є. Коновалець і П. Судоплатов. Оприлюднено також листування ще одного агента радянської розвідки Кіндрата Полуведька. Читач пізнає деякі «залаштунки» радянських спецоперацій у боротьбі з українським національно-визвольним рухом і дізнається про таємні способи розколу в середовищі Організації українських націоналістів. Досвід роботи спецслужб СРСР у середовищах українського руху є надзвичайно важливим нині в умовах російської агресії в Україні; намаганні їхніх спецслужб використовувати громадян нашої держави з метою підтримки ворога й у питанні, які історичні уроки ми можемо взяти із цієї спецоперації». Валентина Піскун, докторка історичних наук, професорка

«Олександр Кучерук, Михайло Ковальчук і Юрій Черченко — знані фахівці з історії українських визвольних змагань часів Української революції 1917–1921 і 1920–1950 років. Олександр Сергійович багато робить для популяризації історичних знань серед широкого загалу. Михайло Ковальчук — відомий дослідник війська УНР, Юрій Черченко — автор документальних публікацій про ОУН. Ця книжка поєднує спеціальне і популярне, в ній подано доступний для сприйняття багатьох вступний біографічний нарис й оригінальні документи про вбивство провідника української нації червоною Москвою. Олюднений образ видатної людини іноді вартий більше за фанфари й литаври. А документ іноді промовляє більше за його переказ істориком». Ігор Гирич, доктор історичних наук, професор

«Це видання особливе тим, що у ньому вдалось зібрати величезну кількість документів, більшість із яких опубліковані вперше». Марічка Ільїна, «Львівська Пошта»

Цитати з видання «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

«Євген Коновалець (1891–1938) відіграв особливу роль в українській історії ХХ ст. За радянського тоталітарного режиму його ім'я всіляко замовчувалося, московсько-більшовицька окупаційна влада намагалася викреслити згадки про нього з пам'яті народу разом із цілою добою українського національно-визвольного руху, яку він уособлював. У добу незалежності України тривалий час ще діяла пострадянська інерція щодо вшанування пам'яті Євгена Коновальця, коли це питання «віддали» на рівень органів місцевої влади й місцевого самоврядування областей, районів, населених пунктів. І лише після Революції гідності, 2015 р. з'явилася постанова Верховної Ради «Про відзначення 125-річчя від дня народження Євгена Коновальця».

«Працюючи в комітеті допомоги українцям -виселенцям при Центральній Раді, Євген Коновалець тривалий час опікувався справами допомоги полоненим-українцям. У намаганні полегшити становище полонених він неодноразово звертався з цих питань до голови Генерального секретаріату України Володимира Винниченка і голови Українського військового генерального комітету (УВГК) Симона Петлюри. 12 вересня 1917 р. Генеральне секретарство внутрішніх справ України звернулося до офіційного Петрограду з проханням поширити на галичан дію правил про пільги для полонених поляків. Зокрема, йшлося про доцільність надання бранцям допомоги і прохання перевести всіх полонених-українців з північних і азіатських регіонів Росії до українських губерній". Але поліпшити умови таборового побуту тривалий час не вдавалося через відсутність коштів й перешкоди з боку російської влади».