Електронна книга «Вогняна казка»
Немає в наявності
Характеристики
| Вид | Електронний контент |
| Автор | Катерина Штанко |
| Видавництво | Дитяча редакція видавництва "Наш Формат" |
| Категорія | Електронні книжки |
Катерина Штанко - «Вогняна казка»
Ціна
75 грн
Банківською карткою VISA / MasterCard
Після успішної оплати електронна книга з'явиться в розділі "Електронна бібліотека" у Вашому особистому кабінеті. Читати книжку ви можете на сайті або завантажити файл на свій пристрій. Просимо не поширювати файли серед інших користувачів та на сторонні сайти й телеграм-канали. Піратство в Україні карається законом.
Про електронну книгу «Вогняна казка» від автора Катерина Штанко: опис, факти, цитати
У Гасі та Ігогося — проблеми: балуючись, діти випадково знищили рарога — духа вогню. Сердитий охоронець родинного вогнища Чур влаштував у печі вибух — тож не бачити їм тепер улюблених бабусиних пиріжків, як своїх вух Утім, біді можна зарадити — якщо зважитися на подорож у вогняну країну Фламу, щоб привести звідти для печі нового рарога. Ось тільки шлях туди вкрай непростий: там на кожному кроці чатують на дітей вогненні небезпеки! Нова повість-казка славетної художниці й письменниці Катерини Штанко вводить юних читачів у дивовижний світ української народної «вогняної» магії — а водночас навчає, як правильно поводитися з вогнем.
Відгуки (3) Новий
Лілія Куліковська 22.02.2022 22:03
Так цікаво, не знаю, що саме Андрійко там зрозумів, але час від часу він перепитував у мене якісь деталі з того, що я читала)
Боялася, щоб злякався Чура чи опису подорожі у печі та зустрічі з Лісовою Пожежею, але ні, норм, не злякався. Зате каже тепер, що знає, як небезпечно гратися з вогнем.. Певно це одна із основним думок, які хотіла пані авторка донести до своїх читачів та читачок книги.
Як на мене, і на думку моєї Марійки (11р.), дебютна, якщо не помиляюся, книга пані Каті Штанко (відомої і самобутньої художниці, ілюстраторки багатьох наших улюблених дитячих книг!) – неперевіршена! :)
Вона з перших рядків, – ба, з погляду на обкладинку! – стала "нашою", і відтепер живу у нашій домашній бібліотеці. Дякуємо щиро за цю зворушливу, правдиву, глибоку, цікаву, захоплюючу, колоритну, рідну історію!
Було б круто і корисно, щоб книгу внесли до списку рекомендованих школярам, адже в ній стільки патріотизму, самобутності, вічних цінностей, ненав'язливого повчання, стільки пригод, цікавинок, прекрасних описів господарства та господарів наших українських домівок!
Мені дуже імпонували і тема повернення родин на батьківщину, і тема ставлення до тварин (ходять на волі у бабусі в господі, без кліток тощо), і тема міста-села (але не ворожому зіставленні, а просто як два інакші світу, дружні і взаємопов'язані), і тема популяризації Києва з усіма його принадами та щирого, неповторного, магічного, смачного, колоритного, самобутнього українського села. Низький уклін Вам, пані Катю, за ці теми і за те, що так легко читати про такі серйозні теми нашим дітям.
Авторка влучно і просто показала дітям (і дорослим!), що Київ може бути найкращим, ідеальним місцем для життя. Що повернутися до екологічного, колоритного села – це неймовірна перевага та велика цінність.
Приємно і щемко було читати про міст Патона, Золоті Ворота, Київ, двох чарівних котів тощо у справжній друкованій дитячій книзі) Знаєте, я би ще давала QR-коди на ті місця чи об'єкти у Києві та у селі Гребені, про які пише і які малює пані Катя.
Звісно, можливо, цікавезні пригоди і не трапилися б Гасі та Ігогосю, якби мама не розповідала їм змалку про всі легенди Києва, про свою батьківську землю. Саме такі Мамині розповіді, казки, пісні тощо і створюють те важливе і міцне підґрунтя, яке визначає у подальшому долю наших дітей, їхній світогляд, життєві цінності, кругозір, вподобання, бажання та мрії.
Ще "Вогняна історія" розповідає про сім'ю, важливість родинних стосунків. Це теж важлива тема, яку варто обговорити з дітьми.
Про ілюстрації взагалі мови немає: малюнки Катерини Штанко класні і дивовижні. Як завжди! Вогонь вогняний і вогнем поганяє)) Яка ж велика і глибока фантазія у авторки, які чарівні картини вона малює на сторінках та у нашій уяві, які самобутні і класні Образи, який політ сюжету, яка чудова Вогняна історія! А скільки описаних дрібниць: і складові печі, і процес розпалювання, і символізм малюнків на печі, дуууже багато всякого такого різного дрібного, але важливого, що малює візерунки у нашому серці під час читання книги.
І яка реальність! Читаючи про спориш, яким ступала птиця у дворі бабусі, я нагадала те відчуття, як я у дитинстві ступала таким споришем: свіжим, м'яким, ніжним, соковитим.
Книга "Вогняна казка" нагадала особисто мені моє дитинство. Це не лише спориш і певна худобина у дворі. Це і "бажання казки", відчуття, що ти готова до пригод, і шукаєш їх, вбачаєш потаємні двері там, де їх немає)), думаєш, що розумієш мову корови чи птиці, які мешкали у моєї бабусі, стрибаючи на скирді сіна, ти дострибуєш "до неба"...
І у моєї бабусі була піч. Правда, без малюнків. Якби ще і з ними, то я певне, була б ще зачарованіша))) Але і так вистачало: СМАКОТА наймовірна, все, що готовувалося у печі, було дуже смачним! А як на печі було тепло) Як цікаво було мандрувати на піч, з печі, на припічок, на диван і знову колом))) Як страшувато і зачаровано було спостерігати, як бабуся розпалює піч, як рогачем ставить і виймає глечики та макітри, як палає вогнище, коли ти осмілюєшся підійти ближче і заглянути до печі.
Ух, пані Катерино, щиро дякую Вам за спогади про мою бабусю, до речі, її теж звали Катею. Дякую за неймовірний екскурс у моє дитинство. Таких емоцій так не вистачає у дорослому житті..
Уявляю, якби я прочитала Вашу книгу у ті роки, я б певне, спала б біля печі, і ночувала у бабусі набагато частіше, щоб таки зустрітися з Чуром))) Та сподівалася і омріювала багато "пічних" пригод.
Ще мені дуже сподобалося, як пані авторки обіграла ситуацію із відчуттям емоцій сорому та самоповаги, зокрема на прикладі поведінки Ігоря. А також гарно описано було ситуацію із 9-денним мовчанням нереально важким випробуванням для юної дітвори, зокрема і для Гасі) Тут гарно і ненав'язливо пані Катя наголосила на можливост родинного читання, що так важливо у наші дні, коли батькам ніколи чи не хочеться читати своїм дітям, а це так важливо.
До речі, дуже приємно було прочитати згадку про Пласт – організацію, до якої належить і моя Марійка (вона останній рік новачка наразі, рій Колібрі – скоб!). Я б тут дала б теж посилання на те, хто такі Пластуни і чому вони важливі у житті України.
І якось знаєте, книжечка загалом невеличка, не тоненька, але і не "колобок") Невеличка, а стільки змога вмістити у собі. І не просто вмістити, а легко, невимушено, цікаво, колоритно, захоплююче, атмосферно, самобутньо, дуже талановито!
Написала я досить багато, але спойлерити сюжет не буду: адже це як забрати найцінніше, що може бути від крутої книги: особисте враження від першого читання книги.
Мова книжечки легка, гарна і грамотна, наша, рідна, і це відчувається на поміж рядків! Книга сповнена великого патріотизму, неймовірної сили видання. І сила ця передається тим, хто читає "Вогняну казку"., тоже не зволікайте, читайте і ставайте сильнішими духом!
Щиро дякуємо видавництву "Наш Формат" за чудове видання (ще й зі стильною закладинкою!), яке дає стільки різних і прекрасних емоцій! ДУЖЕ рекомендую книгу читати всім, незалежно від віку!
Відповісти
Сингаївська Дарина 11.01.2022 20:34
Розгортаючи цю книгу, ми з донечкою переносилися у дивовижні місця: до таємничих Київських скверів, де навіть котики здійснюють бажання; до затишної сільської хатини, яку охороняє зворушлива і мудра істота з тоненькими ручками-гілочками; до лабіринтів, серед поворотів яких можна випадково потрапити на королівську кухню; до чарівного світу Флами, в якому живуть чудернацькі вогняні створіння – все завдяки майстерності і любові до кожного слова й кожного помаху пензлика авторки – письменниці та художниці Катерина Штанко.
«Вогняна казка» цінна тим, що запалює у серці теплі й затишні спогади про дитинство, любов до української автентики і традицій роду. Ця книжка вчить бути уважними і відповідальними, не гратися з вогнем і цінувати у собі вогник віри в дива! Відповісти
Даша Мудрак 01.11.2021 00:21
Книжка починається з того, що Гася та Ігогося мріють побувати в Києві (живуть вони з родиною в іншій країні). А все тому, що мама розповідала, що там завжди стаються дивні дивацтва. А це дуже-дуже захопило малечу. І от на канікули вони летять в Україну.
Усе найцікавіше стається, коли діти потрапляють до бабусі в село. Майже (МАЙЖЕ!) ні з того, ні з сього, у печі стається вибух. Потойбічні сили розповідають малечі, що сталося і що потрібно зробити для того, щоб вогонь знову запалав. Тоді маленькі хулігани вдаються до відчайдушних кроків, щоб врятувати бабусину піч.
Вони навіть зголосилися мовчати тиждень. Уявляєте, що означає для дітей?
Ну дуже сподобалася ця книжка нашій родині. А ці ілюстрації - щось неймовірне. Відразу відчувається, що авторка й ілюструвала цю книгу. У кожному малюнку відчувається атмосфера, яка побутує в історії про Ігогосю та Гасю.
Читаючи книжку з донькою, сама згадувала ці літні канікули у селі, різні пустощі та пригоди. Відповісти
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
