Електронна книга «Світанок авторитаризму: як ліві озброїли інституції США проти опонентів»

Про електронну книжку «світанок авторитаризму: як ліві озброїли інституції сша проти опонентів» бена шапіро

«Культура скасування» стала звичною частиною сучасного життя в країнах Заходу. В ім’я прогресу, рівності, толерантності та справедливості все більше слів, ідей, наукових досліджень і поглядів оголошуються єретичними. Іноді аргументовано, та зазвичай імпульсивно інтернет-натовпи в соцмережах тиснуть на всіх, хто сміє піти проти панівних ліволіберальних ідей. Усе це — прояви «лівого авторитаризму».

Творцями, осередками і трансляторами лівого авторитаризму стали прогресистські політичні еліти, більшість провідних американських медіа, університетів та академічних кіл, спортивних зірок і представників креативних індустрій. Жорстка цензура проникла майже в усі сфери життя — від соцмереж до роботи корпорацій. Водночас посилення лівого авторитаризму все сильніше розхитує маятник поляризації суспільства, сприяє формуванню радикальніших «правих» поглядів та реакціонерських рухів, знищує точки дотику між людьми.

Ця книжка висвітлює історію та пояснює небезпеки лівого авторитаризму. Завдяки їй ви краще зрозумієте, як десятиліття кенселінгу та навішування ярликів з боку лівих призвели до нищівних поразок демократів США у 2024 році, хитнувши маятник політичного вибору в зовсім інший — але не менш авторитарний — бік.

Про автора:

Бен Шапіро — один з найвідоміших консервативних мислителів Заходу, автор бестселерів New York Times, випускник Гарвардської школи права. Працює головним редактором Daily Wire і веде «Шоу Бена Шапіро» — найпопулярніший консервативний подкаст у США. 

Цитати з електронного видання:

Тимчасом як прогресисти протягом усього ХХ століття стверджували, що держава розв’яже всі проблеми людства, і в міру того як американці поступово позбавлялися цього уявлення, серед американських лівих почала вкорінюватися інша, дещо суперечлива ідея. Ця ідея узгоджувалася з прогресивною тезою про те, що термін придатності Декларації незалежності та Конституції минув. Але вона пішла далі: припускала, що для того, щоб досягнути істинної справедливості, практично всі системи в Америці повинні бути вщент зруйновані. Там, де прогресисти вважали, що заради досягнення утопічних цілей можна використовувати державну владу для програми з перерозподілу, цей новий вид радикалізму, натхненний революційним імпульсом, стверджував, що американська державна система сама собою корумпована і що її потрібно вирвати з корінням. Радикали стверджували, що революційна агресія є виправданою заради руйнування ієрархій влади, які виступають бар’єром на шляху торжества морального антиконвенціоналізму.

Для тих, хто хоче боротися з лівими авторитаристами, доступний ще один політичний варіант: офіційне розширення закону про боротьбу з дискримінацією, з внесенням до нього питання політики. Багато штатів серед інших стандартів забороняють дискримінацію за ознакою статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, раси, релігії, віку та інвалідності. Проте ви все одно можете зазнати дискримінації на підставі ваших політичних поглядів. Якщо ми хочемо, щоб авторитарні ліві дотримувалися власних стандартів — якщо ми хочемо використовувати захист закону для запобігання «дискримінації» через обмеження свободи об’єднань,— тоді навіщо давати авторитарним лівим монополію на антидискримінаційний закон? Чому б не змусити авторитарних лівих відступити, використовуючи ті самі правові інструменти, які вони використовували для придушення інакодумства? Якщо ви традиційний консервативний пекар, який не хоче порушувати свої політичні принципи, обслуговуючи одностатеве весілля, то ви опинитеся не на тому кінці судового процесу. Якщо ж ви лівий постачальник послуг, який не хоче порушувати свої політичні принципи, обслуговуючи республіканський обід, то вам нічого за це не буде. Це мало б змінитися.