Електронна книга «Постпутін. Росія, з якою нам доведеться жити наступні 50 років»

Про електронну книжку «Постпутін. Росія, з якою нам доведеться жити наступні 50 років»

Якою буде Росія в наступні 50 років? Чи зміниться траєкторія її руху після Путіна в бік лібералізації? Або ж навпаки, диктатор і після смерті залишиться впливовим фактором життя країни-агресора, а консервація режиму продовжиться на основі його «культу»?

Автори цієї книжки «анатомічно» розкладають путінський режим на складові частини та пояснюють, чому Путін більше не довіряє ФСБ і не спирається на силовиків, роблячи вибір на користь «політичної системи».

Проаналізована в книзі еволюція відносин Путіна з різними елітами допоможе зрозуміти, хто залишиться при владі в «постпутінський» період і власне визначатиме майбутнє Росії.

ПРО АВТОРІВ 

Вадим Денисенко — народний депутат VIII скликання. Доктор історичних наук, співзасновник Еспресо TV.

Віталій Пирович – сучасний український журналіст, провідний політичний оглядач та аналітик, шеф-редактор видавничої групи «Картель» із 2016-го року, громадський діяч, письменник. Учасник дискусій та обговорень політичного характеру.

Відгуки на електронну книжку:

«Постпутін» — це вдала спроба розібратися в нашаруваннях путінської Росії. Автор розплутує хитросплетіння сучасного російського менеджменту, описує відкриті й таємні механізми Росії, нагадуючи, яким посереднім є російський царьок. Якщо говорити коротко, це дослідження без страху і з елементами препарування Росії. Євген Магда, політолог, історик, директор Інституту світової політики

Автори прагнуть широкомасштабно осмислити постпутінську Росію, пояснити внутрішні складні соціальні, політичні, економічні процеси, а головне — трансформацію політичного режиму. Ключове питання — це майбутнє ставлення до культу Путіна, на альтер его якого базується сенс так званого державного управління та ідеологічного каркаса Російської Федерації. Анатолій Дністровий, письменник, філософ, художник, член Українського ПЕН

Цитати з електронного видання:

Страх перед державою як єдина картина світу. 

Страх перед державою, яка може все, — базовий страх будь-якого жителя Російської імперії в будь-який період її існування. Періоди життя в Російській імперії відрізняються (за цим показником) лише тим, наскільки уявлення про світ і майбутнє заполонюють людину й чи є там місце для якихось інших уявлень та розумінь. Період правління Путіна — це період, коли держава все більше звужувала поле самостійного мислення людини. На момент повномасштабного вторгнення в Україну для великої частини російського суспільства держава створила єдино можливу картинку сьогоднішнього і майбутнього. А головний страх людини перетворюється зі страху перед державою (страх бути покараним за скоєні чи нескоєні злочини, а також страх того, що держава все одно десь тебе обдурить) на страх того, що, вийшовши за межі створеної державою картини світу, ти втратиш свою ідентичність, і водночас держава є єдиною картиною світу. Вийти за межі цієї картини — це втратити самого себе. Власне цей страх і є зворотним боком любові (його тваринна частина, яка, крім усього іншого, передбачає відсутність думання, бажання підкорятися тому, що каже той, кого ти боїшся: твоє завдання сподобатися аб’юзеру, а не щось доводити).

Історія для Путіна — це набір цікавих для нього фактів, які можна інтерпретувати в потрібному на сьогодні річищі. Водночас сам Путін за потреби може перевтілюватися в того чи іншого лідера минулого. Точно так само, як «русскій мір» може поєднувати в собі діаметрально протилежні речі й об’єднувати любителів Ніколая II і тих, хто стояв за вбивством останнього російського імператора, Владімір Путін може бути реінкарнацією будь-кого з правителів Росії, якщо це вигідно з погляду пропаганди.