Селесте Інґ

Електронна книга «Несказане (оновл. вид.)»

Артикул: 620061

Переглянути фото книги

Дивитися відео

Електронна 230 грн

epub

mobi

Книга в наявності

Goodreads

3.84

Наш Формат

4.9

Вподобайки

Характеристики

Вид	Електронний контент
Тематика	Художня література
Автор	Селесте Інґ
Видавництво	Наш Формат
Рік видання	2016
Оригінальна назва	Everything I Never Told You by Celeste Ng
ISBN	978-617-7279-94-4
Кількість сторінок	248
Мова	українська

Категорія

Електронні книжки

Селесте Інґ - «Несказане (оновл. вид.)»

Ціна

230 грн

Банківською карткою VISA / MasterCard

10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ

Після успішної оплати електронна книга з'явиться в розділі "Електронна бібліотека" у Вашому особистому кабінеті. Читати книжку ви можете на сайті або завантажити файл на свій пристрій. Просимо не поширювати файли серед інших користувачів та на сторонні сайти й телеграм-канали. Піратство в Україні карається законом.

На книжкових полицях

Художня (2505)

Дивитись всі

Про електронну книгу «Несказане (оновл. вид.)» від автора Селесте Інґ: опис, факти, цитати Everything I Never Told You by Celeste Ng

Це оновлене видання вже відомої вам книги

«несказане»

Книжка року за версією National Public Radio, San FranciscoChronicle, Entertainment Weekly та низки інших видань

Тематика електронної книжки

Художня література, драма, сучасна американська проза, психологія, детектив.

Про електронну книжку

Лідія — центр всесвіту сім’ї Лі. Довкола неї обертаються усі мрії, сподівання, слова і вчинки. Мати наперед визначила її долю: свою блакитнооку дівчинку вона бачить лікаркою, дорослою, упевненою в собі жінкою. Купує їй книжки, допомагає робити домашні завдання, береже, мов коштовний скарб, і навіть не пускає з дому. Батько мовчки потурає дружині. Інші двоє дітей ростуть у тіні виплеканого батьками «сонечка». Та одного дня їхня зірка зникає назавжди. Чорна діра, що утворилася в душах батьків, затягує всіх, хто лишився... Чи наважаться рідні, опинившись на краю прірви, нарешті сказати те, про що мовчали?

Для кого електронне видання

Для якнайширшого кола читачів, усіх поціновувачів якісної художньої літератури та тих, кого цікавить сучасна проза, детективи, драми.

Чому ця електронна книжка

Роман «Несказане» — один із найгучніших дебютів 2015 року. Молода письменниця приголомшила читачів глибоким, багатошаровим, блискуче написаним, вишуканим романом. «Несказане» — захоплива книга про любов, секрети та брехню, які завжди йдуть поруч. Переклади книжки вийшли у понад двадцяти країнах.

Про авторку

Селесте Інґ — американська письменниця, лауреатка Пушткартської премії за найкраще оповідання. «Несказане» — її перший роман, що й приніс авторці світову славу.

Інші книжки авторки

Відгуки

«Несказане» — літературний трилер, який починається з деяких усталених елементів: зникла дівчина, озеро, місцевий поганий хлопчик, який був одним з останніх, хто її бачив… Інґ структурувала роман так, що від сімейної теорії ми врешті переходимо до долі самої Лідії і того, що призвело до її зникнення й смерті, рухаючись до останнього невтішного висновку. Це врешті-решт роман про тягар бути першою; тягар, несучи який, не завжди виживають. New York Times

Відмінно. Довершений дебют. Болісно... Інґ спритно розплутує нитки цього клубка — мультипоколінного роману. «Несказане» — спільна робота, що кидає яскраве світло на таємниці, які тримали американську сім’ю разом і які врешті розривають її на частини. Los Angeles Times

Цитати

Не така, як усі

Їй завжди подобалося дивувати людей.

У старшій школі вона підійшла до директора з проханням дозволити їй ходити на уроки праці для хлопців замість уроків домоведення. Це був 1952 рік, і бостонські дослідники лише починали розробляти пігулку, яка мала назавжди змінити життя жінок, але дівчата й досі носили в школі спідниці, тому прохання Мерилін було для штату Вірджинія дуже радикальним.

Порожній будинок

Жінка думає про свою матір: як вона всі ці роки приходила сама в порожній дім, про спальню, яка залишалася в тому самому вигляді, з чистою постільною білизною для дочки, яка ніколи не повернеться, для чоловіка, який уже давно пішов і тепер лежить у ліжку іншої жінки. Ти так сильно любиш, плекаєш стільки надій, а зрештою залишаєшся ні з чим. Діти, яким ти більше не потрібна. Чоловік, який тебе більше не хоче. Не лишилося нічого, крім тебе самої та порожнього будинку.

Відгуки про електронну книгу «Несказане (оновл. вид.)»

Наталія Чайковська 12.03.2024 12:19

Можна дивитися, але не бачити. Слухати, але не чути. Так відбувається всюди і постійно. Страшно, коли в родині

Книжка - біль. Книжка - заклик. Книжка про важливе.

Написано тонко, деталі зображено точно, а дрібниці, які на перший погляд неважливі, таки знаходять своє логічне місце.

Сімʼя. Батьки і троє дітей. Донька зникла, починаються пошуки, а потім знаходять її тіло. Біль від втрати ріже живцем кожного і кожен з членів родини по своєму це переживає. Старший син вірить, що знає хто винуватець. Мати настільки розчавлена, що не виходить з кімнати доньки. Батько шукає розраду на стороні. А наймолодша донька губиться у власному болі і почувається покинутою.

Про важливе. Роман, який змушує задуматися. Книжка, яка врізається в пам’ять. І попри те, що я її читала вдруге, приголомшливо помічала моменти, які забулися, або ж на які не звернула уваги раніше.

Авторка не робить акцент на комусь одному з персонажів, вона маневрує між ними, показує їхні світлі сторони і не таїть темних. І це підкупає, тримає.

Це свого роду драма з елементами трилеру, а може й трилер з драматичним підґрунтям. Та справа не в тім, адже головне тут не хто винуватий в смерті 16-річної дівчини, а інше - чому так сталося…

Авторка між рядками, ніби німим шепотом, закликає, просить і кричить - спілкування у сім’ї мусить бути, батьки повинні чути дітей, треба питати дітей про те, чого хочуть вони, а не втілювати в дітях свої нездійсненні мрії.

Це моя найулюбленіша книжка в авторка. І я її ще колись обов’язково перечитаю.

Важлива книжка про важливе.
Думаю, відгукнеться багатьом. І не просто відгукнеться, а зачепить. Відповісти

0 0

Дядечко Роксолана 12.03.2024 11:07

Я рекомендую прочитати цю книгу всім хто виховує дітей, або планує стати батьками! Бо це посібник про те, як не в якому разі не можна робити, це наглядний приклад того, як батьки можуть скалічити не тільки долю, але і життя…

«Лідії немає серед живих»… так починається ця книга. Ми одразу розуміємо, що це важка книга і тема. Автор пропонує нам розібратися чого так сталося і що стало «останньою краплею».

Неріалізовані амбіції , які батьки хотіли втілити у своїй дочці не помічаючи чого хоче вона, не помічаючи ще двох своїх дітей, не помічаючи нічого! Я кричала в голос коли читала - « ви втратите їх всіх!!!», «що ви робите?» , «відкрийте свої очі і вуха»!!!! Але марно! Вони сліпі і глухі, як ті кошенята

І чого вони досягли?

Діти не наша власність, вони повинні обрати всій шлях, а батьки тільки допомогти! І ніяк інакше! В них є свої мрії, бажання і якщо вони не відповідають вашим, це ок!!! Так і повинно бути!

Як легко батькам зламати внутрішній світ своєї дитини це страшно і сумно. Я читала і плакала, бо це не просто історія, нажаль така поведінка зустрічається часто, і ніби хочеться як краще, але виходить не завжди.

Відчепіться від своїх дітей! Якщо не вийшло у вас - не вимагайте це від своєї дитини

Така безглузда смерть

Я досі не можу відійти!
Я така зла, я в розпачі!
Слухайте своїх дітей, а головне почуте те, що вони Вам хочуть сказати … Відповісти

0 0

Шелігацька Оксана 06.03.2024 11:51

Ото вже точно, що кожна родина нещаслива по-своєму.

Дуже сильна книга, яка передає той нищівний вплив несказаного на людські долі.

Тут піднімається безліч важких тем - і стереотипна роль жінки в суспільстві, і ставлення до змішаних сімей, і прагнення батьків зробити з дитини того ким самі не стали, і певні дитячі травми вже дорослих людей, і нікому не потрібні діти…

Щодо сюжету.
Сімʼя. Батьки та троє дітей (батько американець китайського походження, прагне стати як всі, відкидає свою ідентичність). Вся увага матері та батька прикута до доньки Лідії. Вона - пуп сімʼї.

Є ще старший син, але ну є і є.
Ще є молодша донька… що правда? Ой, забула, зараз поставлю ще одну тарілку.

А Лідія понад усе. Вона надія. Вона розумничка. Вона най-най-най. Ніби.

Та чи хтось питався її думки? Чи цікавилась мати чого Лід хоче, які її мрії та прагнення? Пфффф
У матері свої прагнення і Лідія робить все, аби ту не розчарувати, бо колись пообіцяла роби все-все аби мама більше не зникала.

Чи має все це позитивний вплив на дитину? Звісно ні. Вона гнітиться таким життям, вона втомилась, вона ледь змушує себе прокидатись вранці і грати роль ідеальної дочки.
А батьки цього не бачать. Їм то не цікаво, вони в своїх рожевих окулярах, адже Лідія мовчить і кориться матері.

Що там інші діти? Син заздрить, але розуміє становище Лідії. Молодша живе так, аби її менше бачили і чули.
Гадаєте, за таких обставин все буде добре і здійсняться всі мрії? Дзузьки.

Лідія померла.
Власне з цього і починається книга.

Обставини загибелі не ясні. Сімʼя розвалюється, зникає контакт, якщо він був. Все валиться, мов той картковий будинок. То що ж трапилось? Чи знали батьки свою любу донечку? Чи могло щось змінитись, якби…?
Забагато тут усіляких «якби», але книга варта уваги на всі Відповісти

0 0

Руслана Живолуп 24.01.2024 11:08

[ вона дивилася на озеро й не знала, що за три місяці опиниться на його дні ]
⠀
драма однієї родини.
емоційна історія про травмованих людей, яким бракувало слів, які ці слова тримали в собі, нашаровували біль і страхи, руйнували себе зсередини.
⠀
коли Лідія — центр всесвіту родини Лі, зникає, коли потім її знаходять у озері, — тоді родина розколюється на частини, вони всі надщерблені, зламані горем, не хочуть чути одне одного або помічати. чи, може, це сталось значно раніше? може, зламаними вони були вже давно під тягарами власних печалей.
⠀
ця історія розказує про те, як важко бути інакшим в оточенні «класичних» сімей, коли расизм все ще існує.
розказує про те, як важко жити своє життя і чогось прагнути, коли твою долю наперед визначають батьки.
про те, як одна дитина вбирає в себе всю (не)бажану батьківську увагу, а іншим лишається зростати у її тіні. а важко все одно всім.
про важливість бути почутими, про приховані почуття, про самотність.
⠀
чи можна було якось цьому запобігти? коли все пішло не так? чому? навіщо?
⠀
кожен із родини Лі, переживаючи спільну трагедію, проживає її наодинці.
⠀
елементи детективу додають загадковості— ніхто не розуміє, чому Лідія мертва.
тому Нат підозрює сусідського хлопчину, Джека, а у того теж є своя таємниця(ох, ця сюжетна лінія розбила мені серце, а потім його зцілила).
тому батьки відмовляються вірити висновкам поліції.
тому мала Ханна боїться говорити, що бачила, як Лідія виходила з дому вночі.
⠀
ця історія просякнута відчаєм, вона болісна, дуже щемка. але як же гарно написана, як в'їдається в думки
в улюблене.
⠀
мені бракує слів(це навіть трохи іронічно), щоб висловити увесь свій захват від майстерності письма авторки.
тому просто скажу, що щиро раджу прочитати «Несказане» Відповісти

0 0

Vira Pasichnyk 04.01.2024 11:13

З кожною новою книгу Селесте Інґ відкриваю для себе нову та дуже цікаву історію. «Несказане» теж не стала винятком з правил, тому можу одразу сказати – вона неймовірна

Така сильна та щемка історія як ця, нікого не залишить байдужим. Тут у нас переплітається сімейна драма, любов, стосунки батьків й дітей, підліткові проблеми та перше кохання. Вже з перших сторінок книга заворожує та не відпускає до останнього слова.

«Лідії немає серед живих» – перше речення книги, по якому одразу стає зрозуміло, наскільки ця історія зачепить ваші почуття.

Власне, Лідія – є старшою донькою сім’ї Лі, їхнім всесвітом та надією на майбутнє. Окрім неї є ще син Нат та молодша донька Ханна, але ми одразу можемо побачити різницю у відношенні батьків до своїх дітей. Лідія є для них тим сонячним променем й радістю у житті, і саме її смерть відкриє нам безліч сімейних проблем та труднощів.

Моментами було дуже боляче читати книгу, але я розумію, що «Несказане» заслуговує на те, щоб про неї почули та говорили. Дуже раджу й вам познайомитися з нею ближче.

• — Люди роблять висновки про інших ще до того, як познайомляться з ними, — вона глянула на нього несподівано люто. — Так, як ти зробив висновки про мене. Люди думають, що вони все про інших знають. Окрім того, що ці інші — не ті, ким їх вважають.

• Як зробити щось дорогоцінним? Загубити, а потім знайти.

• Немає іншого шляху, крім того, яким ідеш уперед. Відповісти

0 0

Інна Чорна 23.11.2023 11:14

Історія про прірву між найдорожчими людьми та про цінність щирості та порозуміння з власними дітьми.

В книзі мова піде про сім'ю Лі. Батько сім'ї працює професором, його дружина слідкує за домом, у них є троє чудових дітей. Всі усміхаються і викликають заздрість (і не тільки) у навколишніх. Але за цією усмішкою ховаються справжні почуття кожного члена родини. Вони ніби то і сім'я, але в той самий час, кожен із них живе у своєму власному маленькому світі. І доля інших їх не цікавить.

У них все добре. Добре, бо дружина готує вечерю, син добре вчиться і не має шкідливих звичок, а дочка вчасно виконує уроки і не має прогулів у школі. А все інше, то поверхнево. Поки одного дня улюбленицю та середню дочку батьків знаходять мертвою в озері.

Книга написана дуже атмосферно, не можна зупинитися читати, гортаєш сторінка за сторінкою, хвилюєшся, співпереживаєш і жахаєшся від усвідомлення того, скільки проблем та нещасть може принести елементарне мовчання. А ще мені книга атмосферою написання дуже нагадала «Ведмеже місто» Бакмана.

Ця історія про те, як важливо усвідомлювати, що власні діти - це особистості, яким не можна нав’язувати власні мрії і прагнення, якими не можна нехтувати. Для мене ця історія не тільки про несказане, але і про непобачене. Прикидатися, що не бачиш – легше, ніж запитати себе, що я роблю не так. Це неймовірно болюча книга, яку, однак варто прочитати, тому щиро рекомендую. Відповісти

0 0

Маряна Бондаренко 15.11.2023 20:04

Несказане

❇️ «Несказане » Селести Інґ
❇️ Видавництво «Наш формат», 2023
❇️ 248 с.

??? «Люди думають, що вони все про інших знають. Окрім того, що ці інші — не ті, ким їх вважають».

Мені дуже імпонує стиль написання авторки, де шар за шаром, немов обриваючи пелюстки півонії, розкривається різна проблематика, а Новий формат подбав про достойне оздоблення.

Роман може і морально розчавити, і подарувати досвід катарсису. Тугою, самотністю та недосказаністю тут просякнутий кожен рядок.
У центрі сюжету - сімʼя змішаної раси в Америці 70-х років. Тато Джеймс —
виходець із сім’ї китайських емігрантів, які вирушили на пошуки кращого життя до США. Він - завжди самотній, хоча понад усе на світі прагне вписатися й мати друзів. Мама Мерилін - жінка, найбільшим жахом котрої було повторити долю матері й збудувати «карʼєру» домогосподарки, наче з реклами.
Батьки, бажаючи додати доньці те, чого були позбавлені, навʼязують Лідії свої нездійсненні мрії, ігноруючи при цьому існування старшого сина Ната й наймолодшої Ханни. Чи люблять вони своїх дітей? Безперечно. Чи хочуть для своїх дітей кращого майбутнього? Звісно. Проте їхня щирі наміри не в силі подарувати комфорт, розуміння чи підтримку, навпаки вони затискають, мовби лещатами й витискають поволі, день за днем, повітря з легень.
У невеликому за обсягом романі авторка зуміла продемонструвати глибоко нещасну родину, де кожен настільки зациклений на собі, що не помічає, коли все починає руйнуватися. Селесте Інґ яскраво змальовує проблеми соціальної нерівності, расизму, нереалізованих амбіцій, таємниць між найріднішими.

??? «І сама Лідія - невільниця в центрі всесвіту батьків - день за днем мусила з величезними зусиллями рятувати цей світ від руйнування. Вона всотувала в душу мрії батьків, придушувала спротив, який підіймався зсередини».

??? «А як щодо Ханни? її ліжечко стояло в спальні на горищі, де зберігалися непотрібні речі, й навіть коли вона виросла, усі часом легко забували про її існування. Мерилін якось поставила чотири тарілки й не помітила власної помилки, поки Ханна не сіла за стіл».

??? «Посмішка була занадто широка, занадто яскрава, весела, білозуба, занадто нещира.
На обличчі сестри вона мала просто жахливий вигляд; через неї Лідія здавалася іншою людиною, незнайомкою. І знову ніхто нічого не помітив».

??? «Але для Ханни та мить сяйнула блискавицею. Туга, у якій дівчинка жила роками, зробила її чутливою — так собака, якого тримають у голоді, ворушить ніздрями, щойно відчує слабкий запах їжі. Вона не могла помилитися. Одразу це впізнала: любов, нерозділене глибоке обожнювання, те, що віддаєш, а не отримуєш; обережна, тиха любов, яка нікого не цікавить і все одно живе» Відповісти

0 0

Julie Peretiatko 13.11.2023 15:10

Книжка, яку я уже читала 7 років тому і про яку забула і то дуже дивно, бо то прекрасна книжка і геть незрозуміло, як вона тотально вилетіла мені з голови. По-перше, Інґ прекрасна, як завжди (читала ще її «Усюди жевріють пожежі» - дуже сподобалась). По-друге, це книжка з неймовірним сюжетом, дуже життєвим і правдивим. Це та з книжок, яку мають прочитати всі батьки, аби краще знати і розуміти своїх дітей, аби вміти розпізнавати їхні внутрішні проблеми і правильно та вчасно реагувати на червоні маячки в поведінці дітей, аби запобігти чомусь жахливому.

Це книжка про те, що наші діти - не ми і проектувати свої нереалізовані мрії на дітей - найбільше зло, яке ми можемо заподіяти їм. Ліпити з дітей кращу, реалізованішу версію себе, не запитуючи про бажання дітей, це для мене наступне у списку батьківських гріхів після домашнього насильства та байдужості до дитини. Діти - особистості з першого подиху і їх треба не тільки виховувати за суспільними правилами, сімейними традиціями і книжками з виховання, а й бачити, чути, розуміти і давати бути собою. Діти - наше генетичне продовження, а не те, яке ми самі собі вигадуємо. Не треба тарганів зі своєї голови перекидати їм, їм й своїх достатньо.

одним словом, то чудова книжка і мій щирий рекомендасьйон, особливо всім батькам Відповісти

0 0

Olena Uzunova 13.11.2023 15:04

щось важке застрягло у повітрі: там, де зароджується думка, там, де тільки все починається.
⠀
коли саме людина розуміє, що щось не так? у якому віці?
⠀
у даному випадку Лідія зрозуміла це занадто рано. і через це її не стало.
⠀
ще дуже довго рідні дівчини будуть прокручувати в голові останній вечір та останню розмову з нею, але чи зрозуміють вони, у чому саме полягала їхня помилка?
⠀
та й хто захоче щось визнавати, якщо для цієї дитини батьки зробили все, чого не змогли зробити для себе…
⠀
говоріть, бо саме це має значення. говоріть, поки є людина, яка готова слухати. не поводьте себе так, ніби ви будете жити вічно.
⠀
не робіть зі своєї дитини себе. вона не має відповідати за ваші помилки. вона не має втілювати ваші мрії за вас.
⠀
не трактуйте слово «любов» як якусь хворобу чи залежність.
⠀
«- Ніколи не посміхайся, якщо тобі цього не хочеться, сказала вона, і Ханна, наполовину засліплена тим, що опинилася в центрі уваги Лідії, ніби в світлі потужного прожектора, слухняно кивнула. - Памʼятай це».
⠀
читайте. прочитайте цю щемку історію, бо вона вам допоможе глянути на речі інакше Відповісти

0 0

Anzhela 23.10.2023 12:15

Лідія — центр всесвіту сім’ї Лі. Довкола неї обертаються усі мрії, сподівання, слова і вчинки. Мати наперед визначила її долю — свою блакитнооку дівчинку вона бачить лікаркою, дорослою, упевненою в собі жінкою. Купує їй книжки, допомагає робити домашні завдання, береже, мов коштовний скарб, і навіть не пускає з дому. Батько мовчки потурає дружині. Інші двоє дітей ростуть у тіні виплеканого батьками “сонечка”. Та одного дня їхня зірка зникає назавжди. Чорна діра, що утворилася у душах батьків, затягує всіх, хто лишився... Чи наважаться рідні, опинившись на краю прірви, нарешті сказати те, про що мовчали?

Ця книга така глибока і щемка, що інколи я думала: «Я задихаюся, не вистачає повітря». Я здивована, що так майстерно можна було описати все. При тому мені зовсім не було нудно.

Кожен розділ просякнутий болем, проблемами, відчаєм. Лідія померла. Улюблена дитина померла. Померла надія. Помер сенс життя. То як жити родині далі? Хто вбив Лідію?

Ця книга про проблеми сучасного світу. Коли тебе не сприймають за твою національність, расу, колір шкіри.
Про булінг в школі чи університеті , нездійсненні мрії батьків і перекладання відповідальності на дитину.
Про любов, але ту, яка знайшла своє місце лише в одній Лідії і обпікає до душевних шрамів. При чому всіх.
Про біль втрати і помилки, які зробить кожен перш ніж зрозуміти, що взагалі відбулося.

Історія про те, як важливо чути і бути почутим.
Як важливо мати своє я і відстоювати свої права. Не всотувати мрії батьків. Не придушувати супротив. Бути собою і пишатися цим.

Книга про те, що важливо сказати сьогодні і не чекати завтра…

Моя перша книга Селесте Інґ. Вона розбила мене і сколихнула душевні рани.
інст: tvoyalastivka Відповісти

0 0

Marusechko Nastya 16.10.2023 16:21

“Як зробити щось дорогоцінним? Загубити, а потім знайти.”

П’ятниця. 18:57. Я хотіла вивести ноут з режиму сну та вимкнути до понеділка. Але чомусь зволікала з цим. Дочитати “Несказане” мені ще зранку залишалося всього 70 сторінок, я вже навіть нову книгу наготувала. І також з якоїсь невідомої причини я розтягувала ці сторінки аж до вечора.

Залишається 8 сторінок. Я лежу, граюся з котом. І думаю, що відгук сьогодні вже не буду писати й точно не буду викладати.

Я дочитую. Перегортаю останню сторінку, відкриваю Гугл Докс, ковтаю охололу обідню каву й відношу чашку до кухні. Сідаю, пальці вже всліпу блукаючи клавою, починають набирати текст.

Знайомство з авторкою я почала з роману “Усюди жевріють пожежі”, хоча її дебютна робота - “Несказане”.

Тут атмосфера зовсім інша. Хоча питання, яких торкається Інґ, ті ж. Стосунки між батьками та дітьми, розвиток та пригнічення особистості, расова дискримінація, ЛГБТ, жорстокість суспільства. Це вже не кажучи про такі базові поняття, як кохання, дружба, вірність, пошук себе у величезному всесвіті.

Сюжет роману постійно кружляє навколо Лідії Лі - дівчинки-підлітка, яка у змішаній сім’ї американки і китайця єдина має блакитні очі. А також стає об’єктом, таким собі роботом-лялькою, у якій батько з матір’ю хочуть відобразити те, чого вони в житті так і не отримали. Визнання суспільством, друзів, кар’єру. І уявіть картину. Батьки займаються і приділяють увагу тільки своїй іграшці, а молодші син та дочка просто існують поряд в такій собі паралельній дійсності. І що ж залишиться у цьому будинку, коли центральний його об’єкт зникне?

Все оте “несказане” стосується абсолютно кожного персонажа книги. Хто б не з’явився перед читачем - він точно щось тримає у собі. І воно крутиться-крутиться, і здається, що ти вже частина цього всесвіту і чорна діра затягує і тебе.

Історія постійно кудись скаче - змінює то час, то місце, то героя, з яким відбувається те чи інше. Але ця круговерть майстерно пропрацьована і читачеві не варто боятися загубитися чи заплутатися в сюжеті.

Це точно одна з найкращих книжок, що я читала. В мою скарбничку однозначно. Відповісти

1 0

Дивитися ще відгуки

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Інші книги автора

Ви дивилися

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"