Книжковий інтернет-магазин Наш Формат
Кол-центр працює щодня з 08:00 до 20:00
Побажання
Роберт Сент-Джон

Електронна книга «Мова пророків. Життя Бен-Єгуди та неймовірне відродження івриту»

Тип книги:

epub
mobi
Книга в наявності
Goodreads
4.36
Наш Формат
5.0
1
Вподобайки
37
Характеристики
Вид Електронний контент
Тематика Біографії. Мемуари
Автор Роберт Сент-Джон
Видавництво Наш Формат
Рік видання 2023
Оригінальна назва Tongue of the Prophets: The Life Story of Ben Yehuda by Robert St. John
Перекладачі Ярослава Стріха
ISBN 978-617-8277-04-8
Кількість сторінок 368
Мова українська
Серія Єврейська бібліотека
Категорія Електронні книжки
Артикул 629299
Роберт Сент-Джон - «Мова пророків. Життя Бен-Єгуди та неймовірне відродження івриту»
Ціна
230 грн

Банківською карткою VISA / MasterCard

10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ
Після успішної оплати електронна книга з'явиться в розділі "Електронна бібліотека" у Вашому особистому кабінеті. Читати книжку ви можете на сайті або завантажити файл на свій пристрій. Просимо не поширювати файли серед інших користувачів та на сторонні сайти й телеграм-канали. Піратство в Україні карається законом.
РАЗОМ ДЕШЕВШЕ

Роберт Сент-Джон

Мова пророків. Життя Бен-Єгуди та...
390 грн

Роберт Сент-Джон

Мова пророків. Життя Бен-Єгуди та...
230 грн
558 грн
620 грн
-10%

Про електронну книгу «Мова пророків. Життя Бен-Єгуди та неймовірне відродження івриту» від автора Роберт Сент-Джон: опис, факти, цитати Tongue of the Prophets: The Life Story of Ben Yehuda by Robert St. John

Чому відродження мови важливе для будівництва держави

ТЕМАТИКА ЕЛЕКТРОННОЇ КНИЖКИ

Біографії, документальна література, історія, всесвітня історія, релігія.

ПРО КНИЖКУ РОБЕРТА СЕНТ-ДЖОНА

Це перше масштабне дослідження біографії Елієзера Бен-Єгуди, який майже самотужки воскресив іврит, знову зробивши його мовою єврейського народу та Держави Ізраїль. Роберт Сент-Джон створив прекрасний нарис про життя і кар’єру Бен-Єгуди, а також найповніший опис того, як іврит із літургійної мови перетворився на одну з найважливіших розмовних мов сучасності.

За життя Бен-Єгуда пізнав два великі кохання, нажив ворогів серед кола своїх друзів, відсидів у в’язниці за свої переконання, завжди був за крок від смерті від туберкульозу, проте залишив одинадцятьох дітей і зібрав матеріали на шістнадцятитомний словник, не схожий на жоден інший філологічний проєкт в історії... і помер, працюючи над словом «душа».

ДЛЯ КОГО ЕЛЕКТРОННЕ ВИДАННЯ «МОВА ПРОРОКІВ»

Книжка має зацікавити кожного, хто розуміє важливість відродження власної мови у власній державі.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА РОБЕРТА СЕНТ-ДЖОНА

Приклад відродження івриту має надихнути українців на повноцінне та системне відродження української мови в Україні.

ПРО АВТОРА

Роберт Сент-Джон — американський письменник, автор 23 книжок, телеведучий і журналіст-міжнародник. У 1923 році співзаснував Cicero Tribune, ставши наймолодшим редактором і видавцем у США. Багато подорожував Європою і Близьким Сходом. Майже половина книжок з його творчого доробку присвячена Ізраїлю.

ВІДГУК ПРО КНИЖКУ «МОВА ПРОРОКІВ»

Сент-Джон створив прекрасний нарис про життя і кар’єру Бен-Єгуди, а також найповніший опис того, як іврит із літургійної мови перетворився на одну з найважливіших розмовних мов сучасності. У роботі над цим життєписом Сент-Джону допомагала вдова Бен-Єгуди. Ральф Вайман, Commentary Magazine

ІНШІ КНИЖКИ СЕРІЇ «ЄВРЕЙСЬКА БІБЛІОТЕКА»

ЦИТАТИ З КНИЖКИ «МОВА ПРОРОКІВ»

Мови гетто опосіли нас

Я десь прочитав, що ми, євреї, говоримо сімдесятьма різними мовами, але жоден єврей не говорить своєю рідною мовою! Мови гетто опосіли нас, як лепра. Ми, друже, ніколи не станемо вільними, доки говоримо діалектами гетто. Мені кажуть, що іврит — книжкова безживна мова. А я питаю: коли пророки промовляли до народу, чи ж вони промовляли тільки по храмах? Чи ж не був іврит мовою вулиці, мовою мас? Іврит просто потрібно модернізувати. Я переконаний, що мати слова на позначення знарядь і страв не менш важливо, ніж слова на позначення філософських концепцій. І в івриті такі слова були, їх просто втрачено. Вони ввійшли в арабську, грецьку й інші мови як «іммігранти» — й лишилися як рівноправні «громадяни». Тепер потрібно повернути їх додому. Прислухайся до людей навколо. Це все сефардські євреї. Послухай, як красиво, як мелодійно вони говорять. Коли вони моляться давньогебрейською, слова ллються, як музика. Коли ашкенази (так ми називаємо тих, хто говорить їдишем) говорять івритом, то акцент у них виразно їдишний чи ашкеназький, натомість сефардські чи іспанські євреї вимовляють слова інакше.

Про важливі голоси

В історії кожного народу настають такі часи, коли найважливішими виявляються голоси не розважливих, а тих, хто має здатність прозирнути крізь темну пелену дійсності.

Відгуки (1) Новий

Ярослава Стріха 14.09.2023 09:22
А в мене тут новий переклад вийшов - "Мова пророків. Життя Бен-Єгуди та неймовірне відродження івриту" Роберта Сент-Джона (Наш Формат).
Уявімо таку альтернативну історію: УНР вистояла. І щоб наголосити на тяглості української державності від найдавніших часів, починає піднімати старослов'янську - мову молитов і давньої літератури - як державну і розмовну мову. І всі ми зараз, умовно кажучи, замість TL;DR пишемо "Широковѣщательно и многоглаголиво написахъ азъ". Так от, цей прекрасний експеримент з мовної ревіталізації - це те, що вдалося у випадку івриту: як то кажуть, найуспішнішого стартапу держави Ізраїль, що за трагічне століття, попри випробування і кров, зміг підняти кількість нейтів-спікерів з 0 осіб на початку ХХ ст. до 6 мільйонів на початку ХХІ-го.
Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття євреї, розпорошені по цілому світі, або асимілювалися й говорили місцевими мовами, або володіли різними світськими єврейськими мовами (наприклад, їдишем чи ладино). Іврит побутував як священна мова релігії і книжного вчення, але ним не говорили в побуті, не виховували дітей, не зізнавалися в коханні, не сперечалися за політику, не торгувалися за овочі на базарі, не купували квитки на потяг тощо. Водночас з посиленням сіоністських настроїв - євреям потрібно повертатися з вигнання й відроджувати свою державність на своїй землі - піднялася й ідея, що потрібно відроджувати іврит як невід'ємну частину єврейської культурно-релігійної спадщини й ідентичності, закоріненої у свою землю - на противагу досвіду тисячолітніх поневірянь на чужині. Ідея резонна. Але як це зробити на практиці?
Так на сцену виходить Елієзер Бен-Єгуда - хлопчик з бідної родини в бідному містечку на околицях Російської імперії, де політична обстановка, як ви розумієте, не сприяє великим здобуткам в етнічних меншин, ще й хворий на сухоти і з геть непевними прогнозами. Виходить, відкриває двері історії з ноги і каже: мої діти стануть першими за два тисячоліття носіями івриту як материнської мови. Я створю активну інфраструктуру преси івритом, навіть якщо мені доведеться писати всі газети самотужки. Я укладу найповніші в історії словники івриту, заповнюючи прогалини між потребами повсякденної розмовної мови і словниковим запасом священних текстів. Мене ніщо не зупинить. І таки не зупинило.
Це шалена історія про велику віру в свою місію і великий фанатизм (скажімо, його діти, звичайно, до якогось моменту росли в соціальній ізоляції, щоб не чули інших мов) - але історія з геппі-ендом. Книжка Роберта Сент-Джона не ідеальна (скажімо, довелося коментувати кілька дуже смішних помилок, а родинних байок там більше, ніж лінгвістики - бо вдова Бен-Єгуди серед інформаторів автора була, а лінгвістів не було), але історія невимовно прекрасна.
От, скажімо, показовий епізод про радості й випробування мовної ревіталізації в побуті - ну чарівно ж, правда?
"«Викувавши» нове слово, Елієзер передавав його дружині й дітям і давав завдання братися до роботи. Це означало, що вони мусять послуговуватися новим словом у розмовах, а якщо їх запитають, то пояснювати, що те означає.
[...]
Бен-Єгудине «військо» зазвичай перемагало у словесних баталіях, і більшість витворів чи знахідок батька родини таки приймали, але були слова, які всі відкинули — і їх уживали тільки сам лексикограф і члени його родини. Скажімо, саме так склалася доля його слова на позначення помідорів. У широкий вжиток вже увійшло слово «аґбаніт», від кореня «кохатися». Бен-Єгуда вважав, що потрібно знайти краще слово, тож звернувся до розмовної арабської й викував слово «бадура».
Після того, як слово оприлюднили в газеті, «військо» отримало відповідний наказ. Відтепер щоразу, як хтось із членів родини йшов купувати овочі, потрібно було просити «бадура», а якщо продавець не зрозуміє, слід дати йому короткий урок із сучасного івриту й формально представити нову назву овоча.
Зазвичай така тактика була успішною, але навіть після багатьох років проповідей члени родини Бен-Єгуди так і залишилися єдиними покупцями в Єрусалимі, що називали помідори «бадура»".
Відповісти
Залиште свій відгук
Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!
Будь ласка, оцініть даний товар!
Вхід до особистого кабінету
Увійти за допомогою:

Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%

Вкажіть, будь ласка, Вашу стать

Або

Я погоджуюсь з умовами використання персональних даних