Електронна книга «Коротка історія музики»

ПРО ЕЛЕКТРОННУ КНИЖКУ «КОРОТКА ІСТОРІЯ МУЗИКИ» РОБЕРТА ФІЛІПА

Від ритму биття маминого серця — до бунтівних рифів електрогітари. Від флейт із кісток мамонта до саундтреків «Зоряних війн». Усе це музика — код людства, зашифрований у звуках.

Видатний музикознавець Роберт Філіп запрошує вас у неймовірну подорож крізь 40 тисяч років музичної історії. На сторінках цієї книжки оживають забуті мелодії стародавніх цивілізацій, революційні стилі та жанри, що народилися на перетині культур, історії сотень геніїв, які винаходили музичні інструменти, фіксували звуки на папері й створювали справжні шедеври.

Чому середньовічні візії Гільдеґарди Бінґенської вплинули на позицію церкви щодо жіночих монастирів? Як лютня та інші інструменти із Центральної Азії завоювали Європу? Хто розвивав блюз, регтайм і джаз, які розхитали світське суспільне життя? Що особливого у виконанні гімну США Джимі Гендріксом під час «Вудстоку» в 1969 році? Ця книжка — ваш квиток до музичного всесвіту, де кожна сторінка — як новий трек у плейлісті, що змінив історію людства.

ПРО АВТОРА 

Роберт Філіп — дослідник, письменник і ведучий на радіо BBC. Навчався в Королівському музичному коледжі в Лондоні, а згодом — у Кембриджі, де став першим дослідником, який захистив докторську дисертацію на основі звукозаписів. Автор чотирьох книжок про музику. Грає на органі, фаготі й віолончелі.

Відгуки на електронну книжку:

Ця книжка — дивовижний подвиг лаконічності, приклад збалансованості, ентузіазму і справжньої любові до музичного мистецтва. Вона охоплює всі відомі різновиди музики, створені в різних куточках світу за всю історію людства. Особливо оригінально автор висвітлив популярну музику ХХ століття. Джудіт Вейр, композиторка і майстер королівської музики

Роберт Філіп досяг неможливого: елегантно й доступно виклав історію музики, що охоплює п’ять континентів і тисячі років. Незалежно від того, чи ви музичний експерт, чи не відрізняєте оперу від хіп-хопу, читати цю книжку — саме задоволення. Джон  Раттер, композитор і диригент

Цитати з електронного видання:

Грецькі мислителі добре знали про силу музики. Філософ Платон описував її як таку, що має моральну силу, захоплює душу слухача. Вона була корисною для очищення, розслаблення, але й потенційно шкідливою. Тому потребувала ретельної підготовки й уникнення надмірних емоцій (як на «оргіях» Діоніса). Різні лади підходили для зміцнення хоробрості воїна або для вираження миру, але деякі були надто сумними, щоб годитися для загального використання.

В основі всієї музичної творчості й мислення греків лежала віра в те, що музика має фундаментальний характер для розуміння всесвіту та свого місця в ньому. Математичні співвідношення музичних нот, їхня «гармонія» були вираженням взаємозв’язку й гармонії всесвіту й тіл у ньому, «гармонії сфер».

Цій концепції судилося проіснувати багато століть.

Музику завжди використовували на війні, щоб налякати ворога, зміцнити рішучість бійців, підтримати дух тих, хто залишився вдома. У війнах упродовж усієї історії люди створювали музику самі або слухали, як її виконує хтось інший. Під час Другої світової музиканти гастролювали військовими таборами з обох боків. Але це був час розквіту радіо, і музикантів, які гастролювали, могли чути в усьому світі солдати й цивільні. Німецькі пілоти мали особливу любов до американського джазу, що дуже дратувало Гітлера.

Музика на радіо була розрадою, але її можна було використати і для пропаганди. Яскравим прикладом стала «Лілі Марлен» — солдатська пісня про кохання. Німецька співачка Лале Андерсен у 1939 році записала бадьору пісню в маршовому темпі, яка користувалася неабиякою популярністю серед німецьких солдатів. Потім, у 1944 році, американський підрозділ психологічних операцій змусив народжену в Німеччині співачку Марлен Дітріх записати меланхолійну версію пісні, яка транслювалася з таємних радіостанцій у всій Німеччині. Повідомлялося, що вона була досить дієвою і викликала в німецьких солдатів тугу за домівкою.

Люди створюють музику мільйони років, і весь цей тривалий період ми досліджували способи створення відповідної для наших обставин музики. Музика завжди була основною формою людського самовираження, важливою для наших здоров’я й добробуту. І хай що чекає на нас у майбутньому, ми можемо бути впевнені, що музика й далі розвиватиметься разом із нами.