Електронна книга «Діти екранів. Як узяти найкорисніше і мінімізувати шкоду в цифрову епоху»
epub
mobi
Книга в наявності
Характеристики
| Вид | Електронний контент |
| Тематика | Навчання і виховання |
| Автор | Джуліанна Майнер |
| Видавництво | Наш Формат |
| Рік видання | 2021 |
| ISBN | 978-617-7973-18-7 |
| Кількість сторінок | 272 |
| Мова | українська |
| Категорія | Електронні книжки |
| Артикул | 622130 |
Джуліанна Майнер - «Діти екранів. Як узяти найкорисніше і мінімізувати шкоду в цифрову епоху»
Ціна
120 грн
Банківською карткою VISA / MasterCard
10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ
Після успішної оплати електронна книга з'явиться в розділі "Електронна бібліотека" у Вашому особистому кабінеті. Читати книжку ви можете на сайті або завантажити файл на свій пристрій. Просимо не поширювати файли серед інших користувачів та на сторонні сайти й телеграм-канали. Піратство в Україні карається законом.
РАЗОМ ДЕШЕВШЕ
Про електронну книгу «Діти екранів. Як узяти найкорисніше і мінімізувати шкоду в цифрову епоху» від автора Джуліанна Майнер: опис, факти, цитати
Як виховати дитину в еру діджиталізації.
Тематика книги
Виховання, цифрова залежність, соціальні мережі, гаджети, смартфон.
Опис книги "Діти екранів. Як узяти найкорисніше і мінімізувати шкоду в цифрову епоху" Джуліанни Майнер
Ви бачите, як син чи донька годинами залипають у смартфоні, але нічого не можете вдіяти. Слова "А в нашому дитинстві такого не було", накази у стилі "Поклади телефон!" чи радикальні спроби покарати днями без смартфона тільки псують стосунки. Знайомо? То як же вберегти сучасну дитину від "заекрання"? Як застерегти підлітка від кібербулінгу чи цифрової залежності та реагувати на секстинг або відеоігри? Як убезпечити сина чи доньку від порівняння з іншими, шкідливих сайтів і навіть депресії?
Для кого книжка Діти екранів. Як узяти найкорисніше і мінімізувати шкоду в цифрову епоху
Для широкого кола читачів, всіх, хто переймається цифровою поведінкою дітей та підлітків й хоче знати про це більше.
Чи варто купувати цю книгу?
Авторка цієї книжки допомагає батькам глибше розуміти цифрові виклики і скеровувати дітей у конструктивному напрямку. Адже в технологій є і світлий бік: спілкування з однолітками, групи підтримки й корисні навички, які можна здобути завдяки онлайн-іграм.
Про авторку
Джуліанна Майнерфахівчиня у сфері охорони здоров'я з 20-річним стажем, ад'юнкт-професорка в Університеті Джорджа Мейсона, мама трьох дітей. Веде популярний батьківський блог Rants from Mommyland, дописує про виховання й охорону здоров'я у Washington Post.
Книжки на схожу тематику
- "Як говорити з дітьми про гроші" Рон Лібер, "Наш Формат", 2019 рік;
- "Як виховати дорослого: підготовка дитини до успішного життя" Джулі Літкотт-Гаймс, "Наш Формат", 2019 рік.
Відгуки про книгу Діти екранів. Як узяти найкорисніше і мінімізувати шкоду в цифрову епоху
Реалістичні та практичні поради, які допоможуть краще зрозуміти дітей. Щиро рекомендую цю книжку не тільки для батьків, а й для педагогів і всіх, хто працює із сучасною молоддю. - Сью Шефф, авторка книжки "Нація сорому. Глобальна епідемія онлайн-ненависті"
Чудова книжка для батьків, що шукають надійну, здорову інформацію про небезпеку, на яку діти можуть наражатися онлайн. Вона допоможе оцінювати ризики й не давати страху контролювати ситуацію. - Джон Кларк, президент Центру з питань зниклих та експлуатованих дітей (США)
Найкращі цитати книжки
Про соціальні мережі та уявну аудиторію:
Один психологічний конструкт і досі здається майже ідеальною структурою, щоб передбачати й розуміти підліткову реакцію на соціальні мережі. Він називається "уявна аудиторія" та визначає період раннього підліткового віку гострою напруженістю, настороженістю та невпевненістю в собі. Уявна аудиторія - це відчуття того, що всі постійно спостерігають за тобою та оцінюють тебе. Хоча однолітки й однокласники підлітка реальні, ідея уявної аудиторії спонукає його переоцінювати, хто з однолітків і як сильно приділяє йому увагу. Соціальні медіа змінюють спосіб взаємодії підлітків з уявною аудиторією та процес поведінкового тренування. Коротко кажучи, у нашій колективній свідомості соціальні мережі зробили уявну аудиторію реальною.
З чого почати користування дитини телефоном:
Можна для початку завести "сімейний телефон". Цей ґаджет належатиме не дитині, а тому з родини, хто його потребує в якийсь момент або день. Дитина отримує телефон, але ви повністю контролюєте те, як вона використовує спільний пристрій. Вона зможе користуватися телефоном як власним за умови випробувального періоду, коли ви пересвідчитеся, що вона готова. За цей час ви можете з'ясувати, чи дитина дозріла, щоб відповідально ставитися до телефона, чи зможе його відкласти, поки очі не почервоніли.
Відгуки (6) Новий
Юрківська бібліотека 03.03.2023 10:30
Книгу Джуліанн Майнер «Діти екранів. Як узяти найкорисніше і мінімізувати шкоду в цифрову епоху» від видавництва #НашФормат рекомендуємо до прочитання всім батькам дітей, які мають, або тільки просять телефон, та дорослим, які не уявляють свого життя без соцмереж. Книга розповідає про онлайн-труднощі, яких завдяки їй ми можемо уникнути, допомагає батькам глибше розуміти цифрові виклики і скеровувати дітей у конструктивному напрямку. Адже в технологій є і світлий бік: спілкування з однолітками, групи підтримки й корисні навички, які можна здобути завдяки онлайн-іграм.
Цю книгу написала відома американська блогерка і мама, виходячи зі свого досвіду та з коментарями психологів та соціологів. Авторка розмірковує над тим, яке місце займають гаджети в житті наших дітей, як реагує на відеоігри, соціальні мережі незрілий дитячий мозок, коли краще давати дітям телефон та яких правил краще при цьому дотримуватись, як вберегти сучасну дитину від «заекрання»? Важливо, що книга зачіпає такі явища, як булінг в мережі, секстинг, особливості стосунків гаджетів і дітей ЛГБТ та з аутизмом, як застерегти підлітка від кібербулінгу чи цифрової залежності та реагувати на секстинг або відеоігри? Дає практичні поради, як вберегти свою дитину від проблем в мережі та як помітити "тривожні дзвіночки", як убезпечити сина чи доньку від порівняння з іншими, шкідливих сайтів і навіть депресії?
Джуліанна Майнер — фахівчиня з охорони здоров’я. Вона виховує двох дітей. Перш ніж купити їм смартфони, авторка вивчила підліткову психологію, фізіологію та розібралася в сучасних технологіях. На цьому шляху вона зробила багато відкриттів: виявляється, відеоігри можуть бути корисними, з дитиною можна укласти угоду, а підлітки 2020-х не дуже відрізняються від своїх однолітків 1970-х.
В сучасному світі дуже важлива книга . Не пожалкуєте. Відповісти
Калиушко Валентина 03.03.2023 10:29
"Раптом я усвідомила, що люди, яких я виховую, виростають і стають частиною цілком нового цифрового суспільства, і саме я маю навчити їх існувати в ньому", - пише в своїй книзі Джуліанна Майнер. Відповісти
Лилия Куликовская 08.12.2021 12:56
І якщо раніше булінг проявлявся через записки, то сучасні діти можуть користуватися смс, аудіо та відео повідомленнями тощо. Та й швидкість розповсюдження "сорому" та "насмішок" теж інша, швидша..
Жити в епоху цифрових технологій і небезпечно і ... дуже захоплююче. І яким стане цей бік життя для наших "дітей екранів", залежить від нас, їхніх батьків.
Виправдання, ми ми народилися "в епоху динозаврів" тут не діють? Батькам теж потрібно розвиватися, і у сучасному світі є багато фахівців, готових поділитися своїм досвідом та професійними думками з приводу даного питання.
Гарним прикладом таких книг про цифрові технології у нашому житті є видання Джуліанни Майнер "Діти екранів".
Нам потрібно усвідомити, що того світу, в якому зростали ми вже немає. І це не добре і не погано, це інакше. Наші діти це перше покоління тих, хто знатиме, як зростати у еру цифрових технологій. І їм зі своїми дітьми буде про що поділитися із власного досвіду.
Для наших дітей ґаджети не "всесвітнє зло", не новинка, а звичайна річ, але як із ними поводитися у цю розвинену еру, щоб уникнути небажаних і песимістичних наслідків маємо навчити їх ми, їхні батьки.
Адже з одного боку, наші діти менше палять чи вживають алкоголь, бо дуже зайняті, а з іншого боку - вони часто мають більший рівень тривожності та депресії (авторка наводить статистику і в Америці, і в Україні). Є над чим працювати все рівно.
Мені було дивно прочитати, що свої перші смартфони діти у Америці та Європі отримують у віці +-12 років, адже в Україні це діти 8-9 річного віку..
До телефона швидко звикаєш: найрізноманітніші соцмережі, в яких стіііільки всього цікавого. Не кожен дорослий втримається перед всіма цікавинками світу. А що вже казати про дитину.
Під час перебування з ґаджетами і дітям, і навіть дорослим важко контролювати плин часу, бо він майже не відчувається.
Ми витрачаємо час, сердимося (на кого чи на що??), що він минув так швидко і ми кудись запізнюємося/щось не встигаємо, нервуємо і дратуємося. У першу чергу на себе, що ми "дали собі волю і не проконтролювали швидкий плин часу".
Але спостерігаючи за своєю донечкою-підлітком, я бачу, що самокритика більше характерна для нашого дорослого покоління, а у них, у 10-11-річок, спрацьовує момент роздратування саме через те, що їх "відволікають від ґаджетів" різними розмовами, гуртками, майстерками, спортивними заняттями, музичними школами тощо)))
Я якраз за таке "відволікання".
Дитина, яка користується ґаджетами, має усвідомлювати, що "не гаджетами єдиними", і що у світі є дуууже багато таких крутих цікавинок, про які вони і не підозрюють.
І саме ми, батьки, маємо навчити наших дітей користуватися ґаджетами та соцмережами правильно і нормовано, не формуючи свою інтернет-залежність. Та перш ніж навчити наших дітей, ми маємо навчитися цьому самі)) І почати розбиратися в цьому питанні можна з тих двох списків, який авторка пропонує написати для дітей та батьків на сторінках 31-32. Тут є і рекомендації, як працювати із відповідями на питання списків.
Є ще один момент, на який варто звернути увагу батькам дітей, зокрема підлітків, які володіють ґаджетами та проводять час у соцмережах: потрібно спробувати зрозуміти світ свого підлітка, зокрема ролі так званої "уявної аудиторії" та як її наслідку "особистого міфу" в його житті.
Адже відчуття, що за тобою всі постійно спостерігають та оцінюють тебе, не всі діти можуть сприйняти без стресу і травмування. "Це як бути восьмикласником, у який переконаний, що всі у класі знають про цей велетенський, принизливий, неймовірно очевидний прищ на його носі".
Та насправді, про твій прищ ніхто не знає, хіба ти сам один цим і переймаєшся. У підлітковому віці людина має більше допамінових рецепторів, тому і сприймає все дуже гостро. Так виникають критичні підліткові стереотипи ("мене ніхто не розумію", "ти не знаєш, як я почуваюся", "зі мною такого не станеться").
Звісно, цей період відбувається у житті наших підлітків, і він має місце бути, як перехідний період до митановлення інших, більш зрілими молодими людьми, на яких і перетворяться наші підлітки у певний час (як гусінь після перебування у коконі стає метеликом). "Уявна аудиторія" і є стадією "кокона", вона та "особистий міф" потрібні підлітку, щоб пережити його не найкращий за відчуттями перехідний період максимально успішно.
Соцмережі перетворюють "уявну аудиторію" на реальну (вподобайки, репости тощо). Проте підлітки завжди мають зрозуміти, що у мережах вони взаємодіють із людьми, яким, можливо немає справи до їхньої сторінки, до їхнього життя. Ці й інші самоусвідомлення підліток має осягнути сам!, узгодити "уявлене ставлення "уявної аудиторії" з реальною оцінкою свого місця у світі, у суспільстві.
Так підліток стає повноцінною особистістю, не залежною від хворобливої думки інших щодо себе, яка природно відокремлюється від батьків, розвивається, самовдосконалюється і розуміє, ким вона хоче бути і як подаватиме себе світу.
Люди, які застряють у періоді "уявної аудиторії", можуть ще дуже тривалий час борсатися у підлітковому егоцентризмі або нарцисизмі і не приходити до очікувано потрібних висновків та змін. Часто такі дорослі люди не розуміють, що "у фейсбуці правий кожен, хто пише свою думку" і витрачають тонни часу на "перепалки" і відстоювання своїх думок, намагаючись змінити думки інших, що загалом неможливо. І не потрібно робити.
Ми, як мудрі батьки, маємо читати такі цікаві книги, як та, на яку я пишу відгук, і брати на озброєння підказки, які дають нам відомі та досвідчені психологи та психологині, допомагати нашим дітям влучно і ненав'язливо зрозуміти безліч тонкощів грамотного використання соцмереж та інтернет просторів.
Наприклад, без суцільного залякування небезпечним світом інтернету, а з допомога дитині у розумінні, що того, як інші люди можуть використати ту інформацію, яку вона розповідає світу.
Мені дуже сподобався прийом програвати певні ситуації як ті, ніби підліток вже скоїв помилку, розбирати наслідки, програвати різні сценарії.
Загалом, чим пізніше дитина отримує доступ до соцмереж, тим краще. Хоча, звісно, просить, вимолює, але не безпідставно багато соцмереж не допускають до своїх платформ дітей до 13 років.
Та і цей вік потребує певні рамки свободи у інтернет просторі, правила користування інтернетом, правила безпеки. Адже підлітки ще не можуть передбачити насильство, булінг та домагання у соцмережах, не відчувають особистих кордонів та рамок своєї сексуальної поведінки, можуть забути елементарно про сон та нашкодити своєму емоційному й психологічному здоров'ю.
Батьки мають слідкувати за виконанням певних правил, поступово розширюючи рамки дозволеності, з огляду на рівень її відповідальності та вікові особливості поведінки, та проговорювати теми, які є новими для дітей.
Книга виявилася дуже змістовною, авторка детально розглядає різні ракурси, ситуації, приклади всіх тих моментів, які ми можемо чи не можемо собі уявити в період ери цифрових технологій.. Зокрема авторка тут говорить і про СДУГ, аутизм та розвиток тривожності й депресії.
Уявіть собі, що на все, що я пишу у своєму відгуці, мене надихнули буквально перші розділи книги.
Якби я писала про всю книгу (що мене зачепило чи зацікавило), мій відгук тривав би ще кільканадцять сторінок??
Кому це потрібно?)
Загалом, книга якісна, у твердій палітурці, колір сторінок мені підходить, є зручна червона закладинка) Єдине, якби шрифт трішки більший був, таким мені важко читати великі об'єми.
Мене справді дуже хвилює тема життя сучасних дітей у період суцільного захоплення ґаджетами. А книга "Діти екранів" дає можливість мені поглянути на питання з різних боків: і з боку батьків (де я знаходилася), і з боку дитини (те, що нам важко зрозуміти); і як все це врівноважити, як попередити цифрову залежність дитини, не ставши "ворогом номер один" для свого чада))
До речі, додатки до книги дають дуже гарні підказки, як цього досягнути грамотно)
До речі, грамотні тут не лише підказки) Мова книги гарна і якісна, чим ми завдячуємо пані Орині Ємельяновій, яка переклала книгу із англійською мови на рідну ??, та коректорам видавництва!
Рекомендую книгу для читання всім сучасним батькам.
І хай наші діти розвиваються успішно, гармонійно взаємодіють із гаджетами, знають справжню ціну гарним фото в інстаграмі, не ганяються сліпо за лайками та репостами, менше зважають на снепстрикси, а більше очно спілкуються з друзями, врівноважують раціонально своє реальне та інтернетне життя, мають адекватну самооцінку, грамотно використовують соцмережі та не забувають час від час спілкуватися зі своїми батьками на різні теми, які їх хвилюють))
Хай ґаджети будуть добрими друзями нашим підліткам, допомагають навчатися і пізнавати щось нове на корисних інтернет ресурсах, позитивно впливають на всебічний розвиток дитини та допомагають гарно проводити час онлайн! Відповісти
Дивитися ще відгуки
Інші книги автора
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
