Електронна книга «Діло діточе. Як наші предки були маленькими»

Книга «Діло діточе. Як наші предки були маленькими» — це нонфікшн з етнографії дитинства від творчого дуету Остапа Українця і Катерини Дудки. У науково-популярній формі викладу автори пізнавально й доступно проведуть стежками життєвого циклу дитини в традиційному українському суспільстві.

Послуговуючись численними етнографічними дослідженнями та розвідками, пан Остап і пані Катерина у деталях реставрують традиційний культурний простір українських земель. Завдяки ретельній роботі над нонфікшном читачі отримують унікальний шанс зануритись у побутове та обрядове дитяче буття минулих століть.

• Ілюстрації від трьох художниць, які створюють у виданні неймовірну атмосферу, а водночас дозволяють ближче пізнати різноманітні артефакти давніх часів, як-от мозючок чи куклу.
• З нонфікшном читачі будуть споглядати за життям дитини з перших митей і крізь текст стануть свідками важливих подій дорослішання, буденних ігор та бешкету малечі.
• Героями книги є п’ять дітлахів різних етнічних груп, які живуть наприкінці дев’ятнадцятого століття.
• Видання створене за підтримки Українського інституту книги.

Світ дитинства у різних регіонах україни: обрядовість і звичаєвість

Тривалий час українська культура розвивалась і трансформувалась, розділена між двома державами. Люди не мали можливості подорожувати, тож й уявити не могли, які вони — побут і звичаї іншого краю. Коли двісті років тому серед освіченого прошарку набуло популярності мандрувати в село й досліджувати матеріальну культуру, великим здивуванням стало те, наскільки традиції українського народу міцно об’єднують етнос, землі якого посічені кількома кордонами.

На Гуцульщині, Буковині, Наддніпрянщині, Поліссі й Поділлі світ дитинства пересічної людини був пронизаний численною кількістю спільних ритуалів і порядків. Відтак українська малеча, що жила як в гірській, так і в степовій місцевостях, поділяла надзвичайно схожі звичаї. У нонфікшні «Діло діточе. Як наші предки були маленькими» Остап Українець і Катерина Дудка повідають про те, що складало велику мозаїку буття традиційної української родини минулого, висвітлюючи шлях людини від народження до одруження.

Від перших митей буття до свята весілля

Нонфікшн складається з дев’яти розділів, кожен з яких розкриває важливі аспекти життя наших предків. Відтак перша частина розкаже про те, як обрізали пуповину новонародженому, вимолювали ім’я у священника й стежили за важливими моментами зростання малечі. Коли вже ніжки самі тупцяють по землі, настає час входження у сільське дитяче товариство, про що й повідає другий розділ.

Читачі дізнаються, в які ігри бавилась малеча, а також які смаколики вона полюбляла. Оскільки сільська родина потребувала робочих рук, то безтурботна пора дитинства закінчувалась швидко: спочатку хлопчики й дівчатка пізнавали повсякденні обов’язки, а згодом засвоювали поведінкові моделі життя у шлюбі.

Дух минулого, що віє крізь сторінки

Плекаючи історичну пам'ять, дует авторів витворює надзвичайну машину часу: крізь дослідження фольклору сучасна публіка зазирає у минуле, де Василько починає пасти худобу, Ґенця засвоює мудрість читання й писання від панського хлопчика, а Єлька рушає на перші вечорниці. Чарівність важливих митей далекого від сучасності дитинства бентежно відстукує та сповнює серце трепетом перед пам’яттю минулих літ.

Радимо купити «Діло діточе. Як наші предки були маленькими» читачам із будь-яким рівнем знань української культури, адже легкий стиль нонфікшну та колоритні ілюстрації здатні зацікавити з перших сторінок!