Електронна книга «Бути собою. Нова наука про свідомість»

ПРО ЕЛЕКТРОННУ КНИЖКУ «БУТИ СОБОЮ. НОВА НАУКА ПРО СВІДОМІСТЬ» ЕНІЛ СЕТА

Що може бути більш захопливим за прагнення пізнати свою сутність та осягнути світ довкола? У книжці «Бути собою» один з найвидатніших сучасних нейронауковців Еніл Сет пропонує зазирнути у вікно нашої свідомості і побачити своє справжнє «я». Його радикальний аргумент полягає в тому, що ми не відкриваємо світ, а постійно конструюємо та моделюємо його у мозку.  

Автор доступно показує, як тіло людини впливає на її свідомість, як формується наш свідомий досвід тут і зараз, як тісно пов'язані самосприйняття та психологічний контроль, чи є свобода волі ілюзією, що означає насправді — «бути собою». Він також приділяє велику увагу питанню, чи може штучний інтелект стати свідомим, і якщо так, чим це загрожує людству? 

Ця яскрава, провокативна і водночас революційна книжка дозволяє зазирнути за лаштунки нейронаукових досліджень і технологічних досягнень, докорінно змінює наші уявлення про власний розум і допомагає зрозуміти сценарії життя у світі майбутнього.

ПРО АВТОРА 

Еніл Сет — британський нейробіолог, професор когнітивної та обчислювальної нейронауки в Університеті Сассекса, директор Центру вивчення свідомості та співдиректор канадсько-британської дослідницької програми CIFAR. Досліджує природу свідомості, сприйняття та роль мозку у прогнозуванні і формуванні реальності. Працював разом з нобелівським лауреатом Джеральдом Едельманом, автор численних наукових статей та популярних лекцій.

Відгуки на електронну книжку:

Захоплива книжка і водночас масштабне та феноменальне досягнення, яке, безумовно, стане фундаментальним текстом в нейронауці. Guardian

Синтезуючи біологію, когнітивні науки, філософію і дослідження ШІ, Еніл Сет описує наш мозок як «машину передбачень», яка безперервно конструює світ, виправляючи свої ж помилки. Nature

Цитати з електронного видання:

Що таке свідомість?

Для розумної істоти це те, що робить її, власне, цією істотою. Це те, що робить мене мною, вас вами і, ймовірно, вівцю вівцею, а дельфіна дельфіном. У кожної з цих істот є певне суб’єктивне сприйняття. Я відчуваю себе — собою. Та не існує майже напевне відчуття того, що ти є бактерією, бадилинкою або іграшковим роботом. У цих речей (як ми припускаємо) немає суб’єктивного сприйняття: немає внутрішнього всесвіту, свідомості або самосвідомості.

Для того, щоб бути свідомою, істота повинна мати власну феноменологію. Будь-яке сприйняття — феноменологічна властивість — має таке саме значення, як інші. Там, де є досвід, є феноменологія, а де є феноменологія, є свідомість. Істота, яка проіснує лише одну мить, буде свідомою рівно стільки, скільки існуватиме те, що робить її собою, хай навіть це — летке відчуття болю або задоволення.

Щоразу як наука посувала нас, людей, із центрального місця ув світі, вона натомість давала нам значно більше. Коперниківська революція дала нам Всесвіт — той, що його астрономічні відкриття останніх ста років розширили далеко за межі людської уяви. Дарівінова теорія еволюції через природний добір дала нам родину, зв’язок з усіма іншими живими видами і змогу оцінити глибину часу та силу еволюційних змін. Тепер наука свідомості, однією з частин якої є теорія звіра-машини, руйнує останній бастіон людської винятковості — гаданої унікальності нашого свідомого розуму — і показує, що він, розум, також глибоко вкорінений у ширших патернах природи.