Електронна книга «Бог на 60 відсотків»
epub
Книга в наявності
Характеристики
| Вид | Електронний контент |
| Тематика | Суспільство. Держава. Філософія. Історія |
| Автор | Ганна Улюра |
| Видавництво | Фабула |
| Рік видання | 2021 |
| ISBN | 9786175220788 |
| Кількість сторінок | 240 |
| Мова | українська |
| Серія | #PROCreators |
| Категорія | Електронні книжки |
| Артикул | 628739 |
Ганна Улюра - «Бог на 60 відсотків»
Ціна
291 грн
Банківською карткою VISA / MasterCard
Після успішної оплати електронна книга з'явиться в розділі "Електронна бібліотека" у Вашому особистому кабінеті. Читати книжку ви можете на сайті або завантажити файл на свій пристрій. Просимо не поширювати файли серед інших користувачів та на сторонні сайти й телеграм-канали. Піратство в Україні карається законом.
Про електронну книгу «Бог на 60 відсотків» від автора Ганна Улюра: опис, факти, цитати
Приводом для кожного есе в цьому циклі став якийсь конкретний і часто-густо банальний випадок — підслухана розмова, прочитана книжка, вчасно почута пісня, несмачний салат і смачна цукерка, генеральне прибирання, складання резюме і планів на рік, любовна зрада, вдала стрижка, нова зморшка. І ця книжка точно не про цукерки і прибирання. Кожна наша тривіальна дія, кожен пересічно буденний досвід — те, на що ми вже й уваги не звертаємо, пов’язує нас із іншими людьми, формує силове поле і систему, в яких ми живемо. Щохвилини від нас щось очікують, нам радять, від нас вимагають, нас до чогось примушують, спонукають, нас спокушають — поки ми просто обираємо собі зручні шкарпетки для сну. Поміркувати, які соціальні і комунікативні контракти приховують щоденні приватні досвіди, і пропонує ця книжка. Або змушує, або радить, або спокушає Більшість есе раніше оприлюднювалися на сайті газети «День» і на порталі «Гендер в деталях» (але не всі, авжеж не всі).
Відгуки (2) Новий
Іванна Щербина 30.10.2023 22:00
Але… Наш мозок звикає до всього. І нещодавно, в один гарний день, я таки взяла цю книгу до рук. О, яке ж задоволення я відчула, як я поринула в неї. Читання цієї книжки стало для мене як ковток джерельної води у спекотний день. Тут стільки всього, що повертає , нехай не надовго, та до нормального, передвоєнного життя, стільки всяких життєвих історій, якими так приємно заморочуватися, стільки інтелектуальної поживи, яка дає тепер поживу і ментальному, і психічному, а можливо навіть і фізичному здоров’ю.
Книга складається з коротких есеїв. Тематика різна, але об’єднані чимось таким жіночим, але не приторно солодким, а навпаки, десь спектично-в’їдливим, десь дуже мудрим, майже науковим, десь в стилі колонок інтелектуального глянцю чи навіть, простиГосподи, міських пліток. Всі вони такі лаконічні, такі концентровані, такі насичені, що я іноді поверталась і прочитувала знову, бо ж стільки всього є в одному реченні.
Це книжка як добра подружка, бо тут є стільки всього, що близьке кожній жінці. І що тепер, у складні воєнні часи допомагає, на скільки це можливо, повертатись до себе.
Дякую Центральна бібліотека Солом’янки за книгу.
Відповісти
Марія Линда 13.12.2021 10:49
І здавалося, нічого нового немає у цих текстах, але у кожній розповіді вискакує якась неординарна думка. Ти навіть ніколи не дивився на ситуацію під таким кутом і те одне речення заставляє твій мозок постійно крутити шестерні. Та тільки те що "50 відтінків сірого" і "Сутінки" показують не шалене кохання, а стокгольмський синдром - примусило цілий вечір аналізувати сюжети цих фільмів (книги не читала). У "50 відтінках сірого" ще все мені зрозуміло, а от у "Сутінках" не дуже, бо та Белла сама липла до Едварда, хіба я не дуже щось розумію.
Найбільше мені сподобалася розповідь про те як пограбована квартира викликає почуття "зґвалтованого простору", порушення кордонів тіла: "От тільки коли і чому моє тіло так зрослася з тими квадратними метрами, на котрих я прописана". "Наше житло - фантом після ампутації". І звідси випливає море думок: від індифікаційний себе з простором до захисту таємниці бібліотечних карток а США: "те що ми читаємо - це наша приватна справа, наш простір теж специфічні "свої стіни".
Улюра відмічає цікаві та непомітні моменти. В книзі Ф. Зімбардо "Ефект люцифера" описаний стенфордський експеримент (імітація тюрми), я її читала тому хотілося знати, що про це скаже авторка. Вона задалася питанням: чому один із учасників експерименту, після інструктажу, не з'явився. Їй було більше цікаво дізнатися про його мотиви. Чи це випадковість чи його рішення? Та я навіть не звернула на це увагу, як і в принципі усі інші.
Однозначно я буду перечитувати цю книгу, вже повільніше, вдумливо. Впевнена, що ще багато чого можна в ній знайти бо зразу так всього і не осмислеш. Відповісти
Інші книги автора
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
